Fotoinform

Бандура – один з найдавніших українських струнно-щипкових інструментів лютневого походження. Первинні кобза та бандура існували як різновиди одного інструмента. Кобза – давніший вид інструмента, а бандура – пізніший, більш удосконалений.
Більшість етимологічних словників (Рудницький, Фасмер, Шанський та ін.) подають схожі трактування походження слова «бандура». Вони виводять українську форму через польську мову (bandura) з італійського bandura. Італійське слово походить з латинського pandurа, що, у свою чергу, виводять з грецького pandourа. Це слово споріднене з перським tanbur та шумерійським pandur/pantur, що означає «смичок».
У свою чергу, етимологія слова «кобза» тісно пов’язана зі Сходом. У тюркських мовах існує чимало назв інструментів (зокрема скрипки), що мають дуже подібну форму: kopuz, kobuz, kovus, kubyz, kobyz.
Деякі дослідники вважають кобзу за попередницю бандури, що еволюціонувала шляхом додавання приструнків.
Найпоширенішим сучасним зразком інструмента стала уніфікована модель бандури майстра Івана Скляра, створена у 50-х роках ХХ століття. Основними її рисами стали зміщений вліво від центру гриф, що дозволило збільшити діапазон (кількість струн), механізм перемикання тональностей, хроматичний звуковий ряд (як у всіх класичних інструментів). Такі зміни посприяли утворенню оркестрів за участю бандури, дозволили урізноманітнити репертуар. Бандура стала популярним інструментом, що, у свою чергу, дало поштовх до серійного виробництва однакових інструментів для капел та різного плану ансамблів.
Тематичний вечір «Кобзарська пісня – душа українського народу» розпочався музичними номерами.
У виконанні студента Національного університету харчових технологій, лауреата Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів, випускника Кіровоградської музичної школи № 2 ім. Ю.С. Мейтуса Олександра Малахатька прозвучали музичні твори: «Мелодія» М. Скорик, «Варіації на тему Генделя» В. Бенедетті, «Елегія» Я. Верещагіна.
Своє захоплення творчим доробком українських композиторів продемонстрував бандурист-аматор, лауреат Міжнародного конкурсу «Волинський кобзарик» (м. Луцьк), випускник Кіровоградської музичної школи № 2 ім. Ю.С. Мейтуса Юрій Баранок. У його виконанні прозвучав фрагмент «Запорозького маршу» видатного хранителя кобзарського мистецтва Євгена Адамцевича.
З інформацією про історію розвитку кобзарства в Україні виступила кандидат мистецтвознавства, викладач Кіровоградського музичного училища Марина Долгіх.
Також в рамках заходу відбулася презентація живописного полотна «Спогади про минуле» (2013) члена обласної громадської організації «Єлисаветградський узвіз», народного майстра Віктора Луганщука.
Фінальним акордом тематичного вечора став виступ учня Кіровоградської музичної школи № 2 ім. Ю.С. Мейтуса по класу бандури (викладач Т.О. Поліщук), лауреата Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів, переможця міського конкурсу «Дитина року-2013» Ігоря Тарана. У його виконанні прозвучали музичні твори: «Мрія» С. Баштана, «Ніч яка, Господи» М. Старицького, «Черемшина» В. Михайлюка, романс «Ти не моя» С. Руданського.
Захід супроводжувався серією тематичних відеопрезентацій «Бандуристи та кобзарі в образотворчому мистецтві», «Кобзарі та українське козацтво», «Образи кобзарів у радянському та сучасному кінематографі».

Кіровоград: тематичний вечір у художньому музеї

Кіровоград: тематичний вечір у художньому музеї

Олена Степанок – завідуюча відділом науково-просвітницької роботи Кіровоградського обласного художнього музею

Володимир Мороз – науковий співробітник Кіровоградського обласного художнього музею