Fotoinform

25-го січня 1832 року в у місті Єлабуга Вятської губернії (зараз – адміністративний центр Єлабужського району Республіки Татарстан, РФ) народився І.І. Шишкін – академік живопису, графік і майстер літографії, «богатир російського лісу» і, за словами Івана Крамського, «верстовий стовп у розвитку російського пейзажу». Закінчивши Московське училище живопису, скульптури та зодчества в 1856 році, майбутній майстер навчався у Петербурзькій Академії мистецтв (1856-60). Як пенсіонер Академії жив у 1862-65 рр. у Німеччині та Швейцарії. Був активним членом Товариства пересувних художніх виставок. Особливе значення для Шишкіна мали натурні враження, отримані в рідних місцях (які він часто відвідував), а також на о. Валаам та поблизу Петербурга і Москви.

Переважна більшість робіт Шишкіна присвячена життю російського лісу, його духу, силі, величі та спокою. До середини XIX століття російські пейзажисти вважали, що тільки італійські та швейцарські краєвиди гідні зображення на полотні; так що навіть в тих рідкісних випадках, коли художники бралися за зображення російських ландшафтів, російська природа «підтягувалася» під стандарти італійської краси.
Іван Шишкін вважав, що пейзаж повинен бути не тільки національним, але й місцевим. Він вніс струмінь реалізму в російський пейзаж, поклавши початок правдивому зображенню російської природи, позбавленої розкоші і блиску південних країн, але сповненої тихої та спокійної величі.
Шишкін-живописець змінювався, еволюціонував протягом усього життя. Ранні роботи – романтичні, на них позначився вплив Дюссельдорфської академії, де він навчався. Пізніше Шишкін захопився реалізмом. Він цікавився усім новим, що відбувалося в галузі науки – вивчав ботаніку, опановував фотоапарат, використовуючи його для об'єктивної передачі зображуваного пейзажу.
З фондового зібрання музею в експозиції представлено написаний І.І. Шишкіним, А.М. Шильдером та Ю.Ю. Клєвєром епічний пейзаж «Сосновий ліс» (1883-1894). Хоча у створенні живописної роботи брали участь три художника, але у результаті вийшов типово шишкінський пейзаж з характерним для нього монументальним образом російського лісу. Вертикального формату полотно, на якому зображено улюблені сосни майстра, просте по композиції і в той же час надзвичайно піднесене.
Доповнює враження від масштабу Шишкіна-живописця копія його роботи «Жито» (1878), майстерно виконана відомим художником-земляком Б.О. Домашиним (1927-2000). Цікавий провенанс цієї картини. Вона була передана музею Кіровоградською обласною радою у 2011 році і жодних відомостей про автора цієї копії не було відомо. Але в січні 2012 року цю роботу, представлену в експозиції, випадково побачила Людмила Богданович - донька відомого художника – земляка Броніслава Домашина, яка з впевненістю зазначила, що копія належить пензлю її батька.
Графічні роботи І.І. Шишкіна представлені оригінальними офортами «Лісова річка» (1893) та «Дубовий гай Петра Великого у Сестрорецьку» (1893). Хоча роботи зовсім невеликі за розміром, однак у них відчувається та ж міць і велич російської природи, яку ми звикли бачити на всесвітньо відомих творах художника. Офорти вражають своєю завершеністю. У них нема ескізності. Жодна деталь не пройшла повз уваги митця. Ці роботи два роки (2006-2008) перебували на реставрації в Національному науково – дослідному реставраційному центрі України і сьогодні вперше після повернення представлені в експозиції.
«Шишкін – художник народний. Все життя він вивчав російський, переважно північний ліс, російське дерево, російську гущавину, російську глушину. Це його царство, і тут він не має суперників, він єдиний», – писав про Шишкіна відомий художній критик В.В. Стасов.
«Якщо дорогі нам картини природи нашої милої батьківщини Русі, якщо ми хочемо знайти свої істинно народні шляхи до зображення її ясного, тихого і задушевного образу, то шляхи ці лежать і через ваші смолисті, сповнені тихої поезії ліси. Ваше коріння так глибоко і міцно вросло в грунт рідного мистецтва, що його нічим і ніколи звідти не викорчувати!». Так писав Шишкіну в 1896 році знаменитий художник В.М. Васнєцов, зумівши у декількох словах дати вичерпну характеристику внеску художника в історію російського мистецтва. Цей внесок полягає не лише у очевидних перевагах його картин, але також і в тому, що він був одним з перших, хто насмілився сказати, що російська природа теж гідна пензля художника.
Російський живописець І.І. Шишкін пішов з життя 20 березня 1898 року, в Санкт-Петербурзі, сидячи за мольбертом і працюючи над своєю новою картиною.

Володимир Мороз – науковий співробітник відділу науково - просвітницької роботи Кіровоградського обласного художнього музею