МОЗ повідомляє: 6 506 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19 зафіксовано в Україні станом на 19 квітня 2021 року. Зокрема, захворіли 253 дитини та 98 медпрацівників. Також за минулу добу ▪️госпіталізовано – 2 387 осіб; ▪️виписано з лікарень – 1 737 осіб; ▪️летальних випадків – 214; ▪️одужало – 5 598 осіб; ▪️здійснено тестувань за добу – 27 488 (зокрема методом ПЛР – 15 811, методом ІФА – 4 037); ▪️досліджень експрес-тестами на антиген до SARS-CoV-2 – 7 640.

У своїх книгах я пишу правду,- Веніамін Янішевський

Апрель 04, 2017 | Новини | Просмотров: 1025 | Комментариев: 0

Зустрічі з людьми омолоджують душу і почуття. Заради цього і жити варто. І цим, найбільшим даром у житті він, полковник міліції у відставці, з яким познайомився у далекі 60-і роки минулого століття, щиро ділиться у своїх книгах про стражів правопорядку: “Легенди карного розшуку Кіровоградщини”, Служба: дні і ночі”, Незабутні імена”.

Вони нагадують собою унікальний довідник з короткими розповідями про всіх колишніх керівників УВС та понад сотні працівників карного розшуку з початку створення Кіровоградської області у 1939 році, боротьбу зі злочинністю наприкінці 80-их - початку 90 -их років та про службу молодих правоохоронців у зоні АТО на сході України.
З фактографічного обширу книг кожен спогад про сприймається як своєрідно завершене оповідання, що вписується в їхній наскрізний сюжет.
Слід відзначити уміння автора трилогії, які мають чітку профорієнтаційну спрямованість, за допомогою кількох влучно знайдених штрихів змалювати колоритну життєву ситуацію, заглибитися у внутрішній світ героїв розповідей - працівників міліції.
Про них колишній правоохоронець, якій віддав понад 30 років службі на оперативно-начальницьких посадах у карному розшуку Кіровоградської області, веде документальну оповідь простою й дохідливою мовою з внутрішньою повагою до кожного зі своїх колег та умінням не лише почути голоси реальних людей минулого, зокрема оперативників а й цікаво, зі знанням справи, розповісти про них читачеві.
У замальовках пригодницького жанру про колег зустрічаються свіжі, конкретні обриси і образи, давність яких вимірюється роками. Мимоволі відзначаєш не лише місткість пам'яті автора цікавих розповідей, а й починаєш ясніше уявляти собі, якими ж сильними були його першовраження від зустрічей з майбутніми героями своїх розповідей.
Тому не випадково генерал-майор міліції у відставці Віктор Пащенко назвав автора цих книжок “визнаним літописцем старої міліції та нової поліції”.
Народився Веніамін Янішевський у Кіровограді. Після навчання у залізничній школі № 21 ( нині ЗСШ №14 ) та ремісничому училищі працював за здобутою спеціальністю ливарника на заводі “Червона зірка”, а після служби в армії закінчив факультет фізичного виховання педагогічного інституту імені О.С Пушкіна. Здобуті у цьому навчальному закладі та Академії МВС України знання, високий рівень фізичної підготовки, надзвичайна працездатність, висока рухова активність мого давнього знайомого, якому в осанні дні березня виповнилося 78 років, й зараз допомагають йому залишатися серед людей і бути з людьми.

Зустрічі з людьми омолоджують душу і почуття. Заради цього і жити варто. І цим, найбільшим даром у житті він, полковник міліції у відставці, з яким познайомився у далекі 60-і роки минулого століття, щиро ділиться у своїх книгах про стражів правопорядку: “Легенди карного розшуку Кіровоградщини”, Служба: дні і ночі”, Незабутні імена”.

Зустрічі з людьми омолоджують душу і почуття. Заради цього і жити варто. І цим, найбільшим даром у житті він, полковник міліції у відставці, з яким познайомився у далекі 60-і роки минулого століття, щиро ділиться у своїх книгах про стражів правопорядку: “Легенди карного розшуку Кіровоградщини”, Служба: дні і ночі”, Незабутні імена”.

 

На його думку, уміння захопити читача розповіддю- це лише один бік справи, бо багато важить і смислова зацікавленість написаного її автором.
У документальних нарисах вона живиться і підтримується напругою інтенсивної думки та роздумами авт ора. Він небезуспішно застосовує своєрідну машину часу, обіймаючи нинішнє і раз по раз заглиблюючись у минуле Це відповідає характерові, масштабності й значимості його задуму. Тому колеги Янішевського постають зі сторінок книг справді цікавими, духовно й душевно змістовними. І щиро дякую автору за простоту і доступність викладу документального матеріалу, вміння донести свою думку до читача, постійно вдосконалювати своє письмо.
З кожною новою книгою (до слова, вже готується до друку четверта книга за цією ж тематикою -авт.) Веніамін Михайлович намагається поглиблювати і поширювати розповіді про своїх героїв.
Варто відзначити й предметну обізнаність автора книг у показі специфіки сфери діяльності своїх героїв., які працювали над розкриттям резонансних кримінальних злочинів, у які вривається й й сам оповідач — учасник тих подій.
- Я довго йшов до підготовки своїх спогадів до друку окремими виданнями, каже автор книг.- Окремі матеріали друкував у місцевих газетних виданнях.. Траплялося, що доповнював їх новими матеріалами про тих, хто в різні роки став на боротьбу зі злом, тримаючи в руках меч Закону. Ось тільки б не помилитися. Бо ж не кожний злочинець - злочинець. Проте, слід пам'ятати, що злочинець-один, а на сторожі суспільства стоїть Закон на чолі з працівниками правоохоронних органів.
У сказаному переконуєшся після ознайомлення з важкою щоденною роботою десятків людей по звільненню нашого суспільства від злочинності наприкінці 80 -х та початку 90-х років загострення кримінальної ситуації в країні, коли міліція та кримінальний світ зійшлися у смертельному двобої.
Читаючи Янішевського, відчуваєш, як він поспішає, щоб нікого не забути, зберегти для нащадків правдиву історію роботи Кіровоградської міліції в іменах і справах, адже багатьох з них - тих незабутніх героїв, людей непомітного подвигу вже немає з нами. Хтось з них загинув при виконанні службового обов’язку, а багато з них відійшли у вічність,
У передмові до останньої вже третьої книги під назвою "Незабутні імена" її автор пише: “Зараз модно вішати всіх собак на наших співробітників, на всю систему в цілому. Згоден. Що серед них є корупціонери, хто прийшов у систему “зрубати капусту”, зрадники і таке інше. Але навіщо паплюжити всіх?. Адже переважна більшість міліціонерів, а зараз поліцейських, сумлінно виконують свій обов'язок, готові віддати життя за Україну.”
І як добре те, що автор книги починає її розповідями про службу молодих правоохоронців, які нині служать в зоні проведення проведення антитерористичної операції на сході України.
Першою з них є документальний нарис з назвою “Герой АТО” про світлу, скромну й доброзичливу людину, здібним 38-річним офіцером Павлом Сніцарем - командиром батальйону Національної гвардії України, який Указом Президента України нагороджений орденом “За мужність “ (посмертно) за особисту мужність і героїзм, виявлені при захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України.
З ним автор нарису познайомився завдяки тодішньому начальнику УМВС в області Віктору Пащенку, який сказав при зустрічі про Павла наступне: “Ось з таких, дай Боже, повинні формувати вищий керівний склад усього МВС”. Другий раз зустрілися після Революції Гідності у той час , коли Сніцар разом із батальйоном забезпечував охорону громадського порядку у Києві. Не думалося, що мине час - і покладе гвоздики до труни та проводжатиме його в останню путь на Алеї Слави на Рівненському цвинтарі.
“Розшуковці в зоні АТО” - ще одна розповідь про перший виїзд зведеної групи співробітників управлінь карного розшуку та боротьби з організованою злочинністю УМВС Кіровоградської області у період з липня по серпень 1914 року. За словами учасника тих подій Дмитра Шишкарьова, “вартові правопорядку несли службу по 10-15 годин на день. А в окремих випадках і цілодобово. І це майже безпосередньо на лінії розмежування. За той час хлопці стали “нерозлий вода”. Один одного з півслова, з одного погляду стали розуміти”.
Насамкінець розповіді зазначу, що у трилогії В. Янішевського, до слова, давнього друга газети, проглядається високий професіоналізм. Його його книги, безумовно, можуть бути рекомендовані в якості методичного посібника по розкриттю найважчих кримінальних злочинів, адресовані насамперед молодим офіцерам міліції, криміналістам, слідчим, юристам, студентам юридичних вишів.
Незважаючи на суворість їхнього змісту, відчувається у них нота романтизму і навіть ностальгії за професією, якій присвятив життя Веніамін Янішевський - вдумливий спеціаліст, відданий справі офіцер, який бачить у своїй справі сенс життя.
Тим, хто читатиме його нариси, необхідно збагнути, що служба в органах - вибір нелегкої професії, про яку розповідає на численних прикладах їх автор молодим працівникам поліції, передаючи досвід минулих поколінь правоохоронців в документальній формі.

Анатолій Саржевський, фото автора

ПОШИРЮЙТЕ.

Щоб дізнаватись новини першими підписуйтесь на нас у YouTube, ТЕЛЕГРАМ та сторінку в Facebook та Instagram.
Коментуйте.
Комментарии для сайта Cackle Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі та заклики до насильства.







Linux Хостинг от HostPro
Protected by Copyscape DMCA Takedown Notice Search Tool
 
Яндекс.Метрика Rambler's Top100 uptime узнать
Besucherzahler
счетчик посещений