МОЗ повідомляє: 9 058 нових випадків COVID-19 зафіксовано в Україні станом на 24 вересня 2021 року. Зокрема, захворіли 849 дітей та 137 медпрацівників. Також за минулу добу ▪️госпіталізовано – 2 060 осіб; ▪️летальних випадків – 140; ▪️одужало – 2 415 осіб; ▪️здійснено тестувань за добу – 82 181 (зокрема методом ПЛР – 40 578, методом ІФА – 10 574); ▪️досліджень експрес-тестами на антиген до SARS-CoV-2 – 31 029. За весь час пандемії в Україні захворіло – 2 379 483 особи; одужало – 2 240 388 осіб; летальних випадків – 55 424; проведено ПЛР-тестувань – 12 633 853. За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у Харківській (948), Дніпропетровській (889), Львівській (715), Одеській (622) та Донецькій (602) областях.

Кіровоград: до Дня пасічника

Август 19, 2015 | Новини | Просмотров: 1239 | Комментариев: 0

19 серпня 2015 року в стінах Кіровоградського обласного художнього музею розгорнуто експозицію творів «Бджола – божа мушка, а пасічник – божий чоловік», яка присвячена Дню пасічника, Яблучному Спасу та Преображенню Господньому.

Починаючи із 1997 року, 19 серпня офіційно відзначається День пасічника або бджоляра, встановлений Указом Президента України у тому ж 1997 році. Це українське свято-ярмарок святкують два дні і проходить воно дуже широко і жваво. Програма святкування бджолярського свята особливо насичена: відбуваються народні гуляння, фестивалі, конференції, проходять виставки -ярмарки продуктів бджільництва. Цього дня згадують двох перших видатних пасічників України – Петра Прокоповича і Миколу Витвицького. У столиці нашої держави відбувається навіть парад пасічників, де презентується медова продукція бджолярів всієї України. Окрім того, проходять виставки цікавої науково - популярної літератури з бджільництва. Але, безсумнівно, найголовніше та найсмачніше дійство цього свята - дегустація меду та іншої медової продукції. Підраховано, що кожна сьома тонна світового меду – українська. На пасіках країни сьогодні «працює» близько п’яти мільйонів бджолиних сімей.
Історія пасічництва бере свій початок з давніх часів, коли при монастирях, у козацьких слободах та у простих обійстях селян тримали на подвір’ї бджіл. З різних держав мандрівники та торговці везли в Київську Русь найрізноманітніші товари і обмінювали їх на продукти бджільництва. Величезну роль відіграла у становленні української державності ця працьовита комаха – бджола. Князь Ігор, після затвердження договору з візантійськими послами, разом з іншими дарами підніс їм віск, а його дружина Ольга — караван з 40 посудинами, що були наповнені медом і воском. У давнину продукти бджільництва обмінювали на золото, срібло, дорогоцінні прикраси, шовк.
Ще 19 серпня відзначають давнє свято, яке теж нерозривно пов’язане з медом – Другий Спас медовий або Яблучний Спас. На Спаса несли в церкви та храми святити викачаний мед, виноград, груші, яблука. Вважалось, що після Другого Спаса бджоли мед вже не носять, їм треба відпочивати. Пасічники, викачуючи із сот мед, не забували про їжу для бджіл, залишючи частину меду на зимівлю. Із воску виливали три Спасові свічки – Богу, рідній землі і бджолам. Із цими свічками сім’я стояла на святковій службі у церкві, після якої роздавала солодкі щільники сусідам, вдовам, сиротам. Потім вся родина урочисто сідала за стіл: їла яблука з медом і запивала виноградним або яблуневим вином – «щоб садовина родила».
Святкування яблучного Спаса триває протягом дев’яти днів. Яблука можна їсти, пригощати ними один одного, готувати з них різні страви, робити зимові заготівлі. О цій порі вже відчувається наближення осені. Це знайшло своє відображення і в прислів’ях та прикметах: «До Другого Спаса не їдять ніяких плодів, крім огірків, на Другий Спас висвітлюють плоди і мед, з Другого Спаса їдять яблука, з Другого Спаса засівай озимини», «Прийшов Спас, тримай рукавиці про запас!», Із Спаса- Преображення погода преображається», тощо.
19 серпня – Другий Спас, в церковному календарі, отримав назву одного із дванадцяти неперехідних релігійних свят – Преображення Господнє, яке присвячене Ісусу Христу. Воно встановлене на честь однієї з подій земного життя Ісуса Христа – його чудесного Преображення, яке бачили його учні. Це свято є одним із перших престольних храмових свят і у нашому місті Кіровограді. В цей день до Кіровоградського Спасо-Преображенського собору сходяться тисячі містян. На честь Преображення Господнього у центрі храму на уквітчаному аналої виставляють ікону, і всі хто приходить у храм, передусім вклоняються цій іконі та освячують принесені дари природи.

В експозиції зали сакрального мистецтва представлені твори, які презентують чудову пам’ятку архітектури – Спасо-Преображенський собор міста Кіровограда: робота Ірини Кухаренко (1967 р. н.) в техніці акварель та живописний твір Леоніда Бондаря (1938 – 2013). Літні пейзажі із пасіками можна побачити на картинах Мануїла Аладжалова (1862 – 1934) «Пасіка», Володимира Федорова (1920 – 1986) «Яким Гирло на пасіці» та «Пасіка». А картина Лариси Яковлєвої (1946 р. н.) «Осінній натюрморт» презентує нам 19 серпня саме, як Яблучний Спас.

 

Зберігач фондів І категорії Кіровоградського обласного художнього музею Ольга Шаповал
 


Сподобалася ця публікація? Не пропустіть наступні публікації і почніть стежити за нашими новинами ПІДПИСАТИСЯ.

ПОШИРЮЙТЕ.

Щоб дізнаватись новини першими підписуйтесь на нас у YouTube, ТЕЛЕГРАМ та сторінку в Facebook та Instagram.
Коментуйте.
Комментарии для сайта Cackle Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі та заклики до насильства.







Linux Хостинг от HostPro
Protected by Copyscape DMCA Takedown Notice Search Tool
 
Яндекс.Метрика Rambler's Top100 uptime узнать
Besucherzahler
счетчик посещений