Fotoinform

Мета виставки – донести до відвідувача страшну правду про глобальну екологічну катастрофу ХХ століття, змусити зрозуміти, що Чорнобиль – це не тільки наше минуле, але і, на жаль, наше сьогодення, оскільки проблеми, породжені Чорнобилем, поки що, у більшості своїй, не вирішені.

Слово «Чорнобиль» назавжди увійшло в людську свідомість як символ глобальної екологічної катастрофи. Адже вибух на ЧАЕС зачепив понад три с половиною мільйона людей, у тому числі півтора мільйона дітей, завдавши значної шкоди їх здоров’ю.
Ще й сьогодні мільйони людей страждають від вторинного забруднення радіонуклідами – через їжу та навколишнє середовище, у результаті чого зростає кількість захворювань щитовидної залози, захворювань на рак, алергічних проявів тощо. Фактично ж ті чи інші проблеми зі здоров’ям мають всі, хто мав «щастя» народитися після Чорнобиля. «Хворе покоління», «Післячорнобильське покоління», «Діти Чорнобиля» - такі визначення все частіше лунають в нашому суспільстві.
Не слід забувати і про те, що Чорнобильська трагедія нанесла нищівного удару по українській флорі і фауні, адже тільки на півночі України радіацією було забруднено понад п’ятдесят тисяч квадратних кілометрів земель. Вже сьогодні спостерігається масова загибель хвойних рослин, мікроорганізмів, що мешкають у ґрунті, ссавців, втрата репродуктивної функції у рослин і тварин, особливо в зоні підвищеного опромінення на відстані 20 – 30 кілометрів від ЧАЕС.

Чорнобиль став не тільки масштабною екологічною, а й економічною, соціальною та демографічною катастрофою. Із найбільш постраждалих районів було виселено більше триста п’ятдесяти тисяч чоловік. Багато з них залишилося без роботи, втратили нажите роками майно, відчули себе нікому непотрібними. До того, ж в умовах агонії радянсько-комуністичної системи та поглибленням у Радянському Союзі економічної кризи, стосунки між місцевими жителями та переселенцями інколи складалися не найкращим чином, оскільки останніх часто сприймали як конкурентів за робочі місця та зайвий клопіт, що тільки збільшувало атмосферу відчуження.

Глибоким психологічним аналізом Чорнобильської катастрофи пронизана картина Плітіна В.Г. (1956р.н.) «І впала зірка Полину» (2006р.), оскільки вона не тільки ілюструє страшний удар «мирного атому» по природі та згубні для останньої наслідки, а і приреченість людей, що залишилися жити у своїх домівках, відмовившись від переселення. Ця робота піднімає одну з проблем, викликаних Чорнобилем, а саме - проблему зміни структури постраждалих районів, оскільки кваліфіковані робітники, люди зі схильністю до підприємницької діяльності, особливо молоді, виїжджали в інші регіони, залишаючи людей похилого віку. Тому логічним для цих районів є перевищення смертності над числом народжених, що тільки збільшує сприйняття регіону як небезпечного для проживання. Можливо, саме тут народилося популярне в наші дні визначення – «Депресивний регіон».

Картина Орлика Л.І. (1936-2012рр.) «Вартовий» (2006 р.) нагадує нам про подвиг пожежників – людей, що першими вступили у бій з Чорнобильським лихом. Приємно усвідомлювати, що і Кіровоградщина внесла вагомий внесок в ліквідацію аварії на Чорнобильській АЕС, направивши 20 тисяч своїх синів і доньок – пожежників, медпрацівників, правоохоронців тощо. Це їм, героям і великомученикам, людство повинно бути завжди вдячним за своє спасіння. Ну а що могло статися з нашою планетою, якби не подвиг цих людей, наглядно демонструє картина Бондаренка М.Г. (1914-1999рр.) «Трагедія Чорнобиля» (1994 р.). Це – ілюстрація найгіршого варіанту, який чекає на нас у випадку втрати контролю над «мирним атомом».

Застереженням можна вважати і роботу Товкайла В.Г. (1966 р.н.) «Жінка в червоному» (1990р.), яка піднімає ще одну, створену Чорнобилем проблему. Адже руйнівна сила «мирного атому» на природу знайшла свій прояв не тільки в знищенні цілих видів рослин і тварин, а й незворотних мутаційних процесах, що викликало появу чисельних біогібридів.

Серед експонатів виставки - картина Чорного В.А. (1976 р.н.) «Обличчя Чорнобиля» (2008), що є складовою серії «Українські трагедії». В ній художник зумів правдиво відобразити увесь трагізм ситуації, що склалася внаслідок Чорнобильської катастрофи. У невеликому за розміром творі є все – люди у спецодязі, що першими вступили в бій з «мирним атомом», сліди руйнації, транспорт, що був залучений до ліквідації наслідків аварії та вивезення людей із забрудненої зони. Асоціацію з війною доповнює і загальний темний фон картини.
Дана робота має особливий символічний зміст. Адже людство врешті решт повинно зрозуміти, що війна з природою, бажання підкорити її, стати неодмінно «царем природи» - безглузді, приречені на фіаско, і що саме страшне – ведуть до масштабних екологічних катаклізмів. Тільки в умінні жити у гармонії з природою - наше спасіння.

Олег Юрченко – старший науковий співробітник відділу науково-просвітницької роботи Кіровоградського обласного художнього музею