Виставка до Дня пам’яті жертв голодомору в Україні (ФОТО)
В Кіровоградському обласному художньому музеї відкрилась виставка, мета якої – знову привернути увагу суспільства до страшної трагедії, що розігралася свого часу на теренах нашої священної української землі - Голодомор 1932 – 1933 років.
В ті часи основний удар більшовицького режиму було спрямовано саме проти українського селянства, оскільки воно є носієм національної ідеї, що є неприпустимим в умовах тоталітарної системи.
У всі часи селянин мріяв бути господарем на власній землі. Радянська влада дала йому цю землю. Але через деякий час почала відбирати і змушувати працювати на ній колективно, створюючи колгоспи. З болем і страхом вступали селяни в колективні господарства. Тих, хто не хотів іти, суворо карали, висилали з рідних місць, називали куркулями, ворогами народу. Вирвані з корінням, вивезені товарняками до Сибіру, на Урал гинули люди в нужді й злиднях на тих далеких необжитих просторах. Мільйони не повернулись на рідну землю…
А в Україні, на селі, чекали прихід осені, але вона приносила одні розчарування. Врожай 1932 року був добрий. Селяни здали державі податок. Та раптом за першим оголосили другий, потім третій податок… По селах їздили спеціальні продовольчі загони і забирали все до нитки. Люди ховали зерно, картоплю в ямах, криницях, у скиртах, на горищах, замазували в грубах. Та хіба вбережеш від пильного ока збирача? І спалахнув в Україні великий голод, а за ним прийшла смерть…
Протягом голодних 1932-1933 років мільйони людей в Україні померли. Вони пішли з життя тому, що у них було забрано останній шмат – останню надію на порятунок. Мільйони померлих голодною смертю, висланих і розчавлених більшовицькою владою дивляться з минулого в сьогодення. Вони застерігають: Будьте пильними! Пам’ятайте про наші гіркі уроки!
В експозиції виставки представлені роботи кіровоградських художників з фондів обласного художнього музею, які передають атмосферу трагедії цілого народу, жаху, болю, страждань тих голодних років. Серед них картина М.Г.Бондаренка «Зима 1933–го» (1993) та Ф. М. Полонського «Безвихідь» (2008), А. М. Надєждіна «Втрачений рай. Чорна пасхалія» (2006) та В. Чорного «Без надії» (2008). Як пам’ять про загиблих і застереження живим представлена в експозиції картина В. К. Волохова «Пам’яті голодомору» (1995) з приватного зібрання автора.
Не буває чужого горя і чужої біди. Ми живемо на одній землі, під одним небом і під одним сонцем. Нехай же ніколи не доведеться нам пережити подібного.
О.В.Шаповал - науковий співробітник відділу науково-просвітницької роботи Кіровоградського обласного художнього музею
ПОШИРЮЙТЕ. Коментуйте. Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі та заклики до насильства.
Завжди в курсі надзвичайних ситуацій, ДТП, аварій, відключень світла, води та теплопостачання. Щоб дізнаватись новини першими, підписуйтесь на нас у YouTube, ТЕЛЕГРАМ та сторінку в Facebook та Instagram.
Сподобалася ця публікація? Не пропустіть наступні публікації і почніть стежити за нашими новинами ПІДПИСАТИСЯ.
