МОЗ повідомляє: 17 479 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19 зафіксовано в Україні станом на 16 квітня 2021 року. Зокрема, захворіли 709 дітей та 378 медпрацівників. Також за минулу добу ▪️госпіталізовано – 4 348 осіб; ▪️виписано з лікарень – 4 771 особа; ▪️летальних випадків – 438; ▪️одужало – 12 054 особи; ▪️здійснено тестувань за добу – 109 584 (зокрема методом ПЛР – 47 421, методом ІФА – 19 030); ▪️досліджень експрес-тестами на антиген до SARS-CoV-2 – 43 133.

У Кропивницькому відкрили виставку, присвячену Лесі Українці

Февраль 25, 2021 | Новини | Просмотров: 443 | Комментариев: 0

25 лютого 2021 року в Музеї мистецтв розгорнуто експозицію творів «Сором – хилитися і долі коритися» до відзначення 150-ої річниці від дня народження поетеси, драматурга-новатора, публіциста, критика, громадської діячки Лесі Українки (1871-1913).

Що ми знаємо про Лесю Українку та її спадок? Крім шкільної або студентської програми, знайомої з дитинства драми-феєрії «Лісова пісня» та вірша «Contra spem spero»? Про її талановиту родину та звідки виник саме такий псевдонім? В часи Радянського Союзу її поезію та саму особистість подавали як соціалістку, «полум’яного революціонера-демократа» або, що вона вчилася писати на «кращих зразках російської літератури»… Як добре, що зараз, в наші часи, є можливість вивчати архівні матеріали і аналізувати її спадок, зокрема дізнатися набагато більше про особисте та творче життя. Гадаю, до 150-річного ювілею Лариси Косач-Квітки ми дізнаємося ще чимало фактів про неї. В Україні до цієї дати запустилося багато цікавих проєктів: «150 імен Лесі» (розповіді про її оточення, родину, подорожі і т.д.), читання (флешбуки) поезій на різних платформах, лекції відомих літературознавців, виконання школярами реп-композицій для Всеукраїнського арт-челенджу (!), виставкових та телевізійних проєктів, театральних постановок тощо. 

Ерудована, цікава, модна, вишукана, інтелектуалка, незламна, сильна духом, «проєвропейська» – такою для нас є Леся Українка - Жінка з великої літери! Її життя минуло в безкінечній боротьбі, зокрема за своє здоров’я, її зброя – це слово, яке і зараз є надзвичайно актуальним. Сама ж Леся вклала у вуста Мавки із «Лісової пісні» таку думку про себе: «Ні! Я жива, я буду вічно жити. Я в серці маю те, що не вмирає…».

Лариса Косач мала прекрасні здібності до мов і сама про себе говорила, що, мабуть, немає такого звуку, якого вона не могла б виговорити. Вона писала свої твори українською, російською, французькою та німецькою мовами, перекладала з давньогрецької, німецької, англійської, французької, італійської та польської мов. Вона добре знала латинську мову, а під час перебування в Єгипті почала вивчати іспанську мову. По собі Леся Українка залишила вражаючі поетичні поеми, прозові твори, понад 270 віршів, публіцистичні статті, а також неперевершені переклади світової класики. Ще у 1889 році в листі до брата Михайла Лариса Косач виклала велику програму перекладів творів світової літератури українською мовою. В рамках цієї програми вона перекладала твори Гейне – «Ліричні співанки» (1890), поему «Атта Троль» (1893) та інші поезії. Серед її перекладів – гімни з «Рігведи» (1890), поезії Давнього Єгипту (1910), спроби перекладів творів Гомера, Данте, Шекспіра, Байрона. Також впродовж усього життя цікавилася українським фольклором. Вона знала дуже багато народних пісень (близько 500) і сама була визначним носієм фольклору. Перша її фольклористична праця – «Купала на Волині» – опублікована в 1891 році, а останній великий цикл пісень з її голосу записав її чоловік  Климент Квітка  в 1913 році.

Леся Українка своєю творчістю і перекладацькою діяльністю органічно вплела українську мову і культуру в загальний цивілізаційний контекст людства. Повністю погоджуюсь зі словами відомої письменниці Оксани Забужко, яка в інтерв’ю Радіо Свобода сказала такі слова : «Саме Леся Українка видала українцям паспорт, що ми – культурна нація, що ми – європейська нація».

В експозиції представлено роботи з фондового зібрання Музею мистецтв, які нам розкривають внутрішній світ Великої Українки – олійне полотно «Насунула важка червона хмара…» (2008) заслуженого художника України, члена НСХУ Фелікса Полонського (1941 р.н.), графічний портрет Лесі Українки (літографія) члена НСХУ Анатолія Навроцького (1934-2003) та скульптура, різьблена з дерева, художника-земляка, мистецтвознавця, письменника і поета, заслуженого діяча мистецтв Грузії Андрія Німенка (1925-2006).

Леся Нестройна  

ПОШИРЮЙТЕ.

Щоб дізнаватись новини першими підписуйтесь на нас у YouTube, ТЕЛЕГРАМ та сторінку в Facebook та Instagram.
Коментуйте.
Комментарии для сайта Cackle Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі та заклики до насильства.







Linux Хостинг от HostPro
Protected by Copyscape DMCA Takedown Notice Search Tool
 
Яндекс.Метрика Rambler's Top100 uptime узнать
Besucherzahler
счетчик посещений