Fotoinform

Варто відзначити, що одне з депутатських звернень стосуються згоди або незгоди Кіровоградської міської ради з рішенням Комітету від 31.03.2016 р., яким рекомендовано Верховній Раді України перейменувати місто Кіровоград на місто Кропивницький. Інше депутатське звернення народного депутата стосується підтримки або не підтримки Кіровоградською міською радою зареєстрованого проекту Постанови «Про об’єднуюче (соборне) найменування міста Кіровоград Кіровоградської області» щодо перейменування міста Кіровоград на місто Свято-Єлисавет. А також підтримки або не підтримки Кіровоградською міською радою зареєстрованого проекту Постанови «Про повернення місту Кіровоград Кіровоградської області історичної християнської назви – Єлисаветград, названого на честь Святої Праведної Єлисавети – матері Іоанна Хрестителя, сестри Богородиці.

Рішення депутатським корпусом Кіровоградської міської ради буде прийнято вже найближчої сесії. А поки FOTOINFORM.NET вирішив поспілкуватися с Костянтином Володимировичем з приводу вище зазначених депутатських звернень.

- Костянтин Володимирович, чому Ви вирішили направити дані депутатські звернення у міську раду?

- Тому що єдиним джерелом влади в нашій країні є народ! І саме через державні органи влади та органи місцевого самоврядування, у нашому випадку це Кіровоградська міська рада, народ здійснює цю владу.

Хочу нагадати, що ст. 7 Конституції чітко визначає та гарантує місцеве самоврядування в нашій державі, а саме ПРАВО територіальної громади САМОСТІЙНО (через органи місцевого самоврядування – міська рада) вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Пів року тому жителі Кіровограда обрали новий склад міської ради та делегували новообраним депутатам представляти їх інтереси при вирішенні питань місцевого значення.

І я глибоко переконаний, тут навіть дискусії бути не може, що майбутня назва, яку носитиме місто, не може бути «призначена» без згоди жителів цього міста!

Більше того, на моє глибоке переконання, жителі міста самі повинні цю назву надати Верховній Раді для формального затвердження, як того вимагає Закон!

- Яке значення на Вашу думку має рішення депутатського корпусу міськради?

- Особисто я покладаю на рішення міської ради надзвичайно важливе значення! Взяття його до уваги та врахування під час розгляду Верховною Радою питання про перейменування Кіровограду, чи, навпаки, свідоме ігнорування такого рішення керівництвом Верховної Ради, профільного Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, народними депутатами, буде справжнім індикатором чи відповідає дійсності оголошений керівництвом держави курс на децентралізацію, на збільшення повноважень громад, чи це просто декларативні лозунги, які імплементовуються тільки вибірково!

На щастя, першу перемогу ми вже отримали, коли профільний Комітет відкликав власну ж Постанову про перейменування Кіровограда на Інгульськ.

Скажу відверто, це вартувало надзвичайних зусиль як з моєї сторони – депутата-мажоритарника, який все життя прожив та пропрацював в Кіровограді, так відповідно і зі сторони Кіровоградської міської ради, яка звернулася до парламенту та профільного комітету з листом про незгоду міської ради з рішенням Комітету рекомендувати Верховній Раді перейменувати місто Кіровоград на місто Інгульськ.

Проте, я також переконаний в тому, що все було б безрезультатно, якби самі жителі міста не проявили активну громадянську позицію та виступили категорично проти нав’язування окремими народними депутатами, деякі з яких не те, що не знають настрої міцевої громади, не впевнений, чи вони взагалі знають, де знаходиться місто на мапі України, а також псевдо-істориками, які замість того, щоб захищати власну історію, намагаються нав’язати певні назви, свідомо НЕХТУЮЧИ вибір місцевих жителів в кращих традиціях комуністичного режиму, проти якого вони так «палко боряться»…

Наголошую, якби не активна позиція жителів міста, Кіровоград вже б давно був Інгульськом!

- Як Ви вважаєте, чи прийме Верховна Рада до уваги рішення депутатів міськради?

- Я би дуже хотів вірити, що визначальним та єдино можливим критерієм, яким керуватимуться мої колеги-народні депутати при прийнятті рішення щодо голосування за ту чи іншу майбутню назву Кіровограду, буде власне вибір та підтримка назви самими жителями міста!

Я навіть уявити не можу, щоб людина, в сфері повноважень якої опинилось право обрати майбутню назву міста, голосуватиме за назву, яка категорично не підтримується більшістю мешканців, які в ньому живуть вже не одним поколінням (а це близько 230 тис населення Кіровограду).

В будь-якому випадку, я зроблю все від мене залежне та намагатимусь донести до своїх колег-народних депутатів, в першу чергу, по фракції «Блок Петра Порошенка», вибір місцевої громади, чим я активно займаюсь останні три місяця.

- Які Ваші очікування від майбутньої сесії міської ради?

- Надіюсь, здоровий глузд депутатів міської ради переможе над політичною кон’юнктурщиною, яку ми, на жаль, спостерігаємо в діях окремих народних депутатів, в тому числі, з Кіровограду…

Тільки незрозуміло, як ці народні обранці потім дивитимуться в очі людям, думкою та вибором яких хочуть просто знехтувати.

- На Вашу думку, на чому має ґрунтуватися рішення депутатів?

- В даному випадку від моєї думки мало що залежить, оскільки Закон про декомунізацію чітко встановлює, що орган місцевого самоврядування у 6-тимісячний строк з дня прийняття Закону повинен провести громадські слухання для з’ясування думки громади та внести відповідну пропозицію щодо майбутньої назви міста.

Більше того, крім передбачених громадських слухань, що відбулися 27 серпня 2015 року, Кіровоградська міська рада також провела 25 жовтня громадське опитування жителів міста щодо майбутньої назви, за результатами якого найбільшу кількість голосів, а саме 35153 з 45863 (76,6%) було віддано за назву «Єлисаветград».

На жаль, профільний Комітет Верховної Ради, керувався іншими, ніж думка місцевої громади, критеріями, при рекомендації спочатку Інгульська, а потім Кропивницького.

Загалом, на мою думку, рішення народних депутатів при голосуванні за перейменування Кіровограду повинно базуватися на різних формах прояву результатів вибору місцевих жителів. Це і громадські слухання, й опитування, а також соціологічні дослідження.

Ви ж пам’ятаєте, що в Кіровограді 10 березня міська рада планувала провести повторні громадські слухання, які за день до цього (9 березня) міський голова змушений був скасувавати у зв’язку з можливими провокаціями, про які поінформували правоохоронні органи.

Просто декому було «невигідно» їх проведення, добре усвідомлюючи, що переважна частина містян висловлюються за єдину назву – Єлисаветград, в честь Святої Єлисавети.

Не вигідно було їм допустити й опитування громадської думки авторитетною соціологічною компанією, в об’єктивності результатів якої в ні в кого сумнівів бути не може.

Так ось нагадаю, що відповідно до результатів опитування громадської думки у м. Кіровоград, що здійснювалось Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) спільно з Соціологічною групою «Рейтинг» з 6 по 11 квітня 2016 року, 54,9 % жителів міста висловились за назву «Єлисаветград», натомість «Кропивницький» підтримало всього 8 %.

Саме тому, я вважаю, що повинні повторно бути проведені громадські слухання, за результатами якої новообраний склад міської ради повинен запропонувати Верховній Раді єдину назву, яка підтримується переважною більшістю містян, а не перекласти відповідальність з себе, як це зробив попередній депутатський склад міської ради.