275-літтю Запоріжського скита на Афоні присвячується

Ноябрь 14, 2017 | Народний репортер | Просмотров: 335 | Комментариев: 0

Шанування пам’яті святого праведного воїна Петра Запорожського.

13 листопада Українська Православна Церква відзначала пам’ ять святого праведного воїна Петра Запорожського (Калнишевського).

Глибокою вірою в Бога і вірністю присязі, яку приніс Запорізькому козацтву та своїй державі, характеризується все життя останнього кошового отамана Запорізької Січі. Потрапивши на Січ ще в юному віці, у 8 років, Калнишевський пройшов шлях від джури до найвищих посад у Війську Запорозькому. Відзначався своїм розумом та фізичною силою. Був військовим осавулом і відповідав за стан та організацію війська, потім суддею Війська Запорозького низового (1760р). У 1762 р. обраний кошовим отаманом і протягом наступних 10 років (до ліквідації Січі Катериною ІІ у 1775) переобирався на цю посаду, підтверджуючи повагу та довіру козаків. З ім'ям Петра Калнишевського пов'язано не тільки зведення церков в густонаселеній Гетьманщині, але і облаштування християнських храмів в степовій зоні Запоріжжя, а саме в нашій області, заселення його стараннями території православним людом. Колишній дячок Святопокровської церкви Переяслава

Михайло Кафізма, за проханням кошового отамана Калнишевського, був переведений у 1766 р. до фортеці святої Єлисавети на посаду капельмейстера.

Коштом Калнишевського збудовано церкви: св. Трійці в с. Пустовійтівка ,де він народився, Покрови Пресвятої Богородиці в м. Ромни, Свято-Миколаївську в м. Сміле ; придбано багато церковної літератури, він фінансував чимало шкіл тощо.

Петро Калнишевський разом з Єлисаветою Петрівною та братами Розумовськими були меценатами афонського скиту «Чорний Вир», заснованим в 1747р., послушники та ченці якого підбиралися із числа запорізьких казаків. Цей скит називали «Духовним Запоріжжям». До нашого часу зберігся храм цієї старовинної козацької обителі, побудований в честь Різдва Пресвятої Богородиці. В храмі частково вціліли дерев’яні іконостаси з писаними на дошках іконами в стилі козацького бароко XVІІІ ст. Цей іконостас — рідкісний випадок збереження до наших днів у первісному вигляді характерних для Запорозької Січі стилю і манери оформлення козацьких храмів.

Слід відзначити виняткову роль Петра Калнишевського в набутті і шануванні чудотворної «Новокайдакської» (Самарської) ікони Богородиці. Відомості про Запорізьку Скорботну Чудотворну ікони Божої Матері ми знаходимо в катеринославських єпархіальних відомостях від 15 вересня 1872 року, зібраних преосвященним Феодосієм єпископом Катеринославським і Таганрозьким (1871-1885рр).
Згідно з цими даними, Самарська ікона Божої Матері в Запорізькій Січі славилася знаменнями і чудесами з 1736 року. До теперішнього часу невідомо, ким і коли вона була написана, але дуже схожа на Охтирську ікону Божої Матері.
30 грудня 1772 року чудотворна ікона на гроші Петра Калнишевського була одягнена в срібний з золотом оклад, прикрашена перлами і сапфірами, чому в народі набула також назву «ікона Калнишевського».

4 червня 1775р. за схваленим планом ліквідації Запорозької Січі 100-тисячне військо під командуванням генерал-поручника Петра Текелія, повертаючися з війни з Османською імперією, обступило Січ, скориставшись тим, що Військо Запорозьке ще з цієї війни не повернулося. Не маючи сил боронитися і не бажаючи кровопролиття, Калнишевський змушений був здати фортецю без бою.
25 червня 1776 року Калнишевського заарештовано і довічно заслано до Соловецького монастиря. Вся духовна сила християнської натури останнього запорізького кошового проявилася в смиренному і покірливому прийнятті від Господа свого хреста в період Соловецького ув'язнення. Це були моральні страждання людини, невинно звинуваченої, позбавленої всіх цивільних прав і свобод, ув’язненої протягом більше 25 років. Петро Калнишевський був помилуваний за загальною амністією й отримав право на вільний вибір місця проживання. Добровільно залишившись в монастирі і проживши ще два роки, він помер на 112 році життя 13 листопада (за старим стилем 31 жовтня ) 1803 року. В останні роки свого життя на заощаджені гроші відремонтував свій каземат та купив Євангеліє вартістю 2435 карбованців і подарував його монастирю.

Останній кошовий отаман Запорізької Січі був похований на почесному місці - південному подвір'ї Спасо-Преображенського собору Соловецького монастиря , поруч з могилами видного державного і церковного діячів початку XVII століття Авраамія Паліцина і архімандрита Феодорита. Канонізація останнього кошового отамана Запорізької Січі Українською Православною Церквою відбулася 12 листопада 2015р.

13 листопада у багатьох православних монастирях і храмах України було звершено Божественні Літургії та молебни на честь пам’яті праведного воїна Петра Запорожського, а особливі торжества відбулися у місті Запоріжжі , в Благовіщенському соборному храмі міста святої праведної Єлисавети, матері Іоанна Хрестителя . Також відбувся святковий молебен, де лунали особливі молитви за мир на Україні, за злагоду і порозуміння в нашому народі, за наших захисників віри і Батьківщини.


Якщо у Вас залишилися які-небудь питання, або у Вас є бажання висловитися з приводу цієї статті, то Ви можете залишити свій коментар внизу сторінки. Запропонуйте цю статтю друзям:
Автор Subscribe to Fotoinform.net: Кировоградские новости by Email Google

Социальные комментарии Cackle
Protected by Copyscape DMCA Takedown Notice Search Tool

Установите обновленное приложение на Андроид на Айфон и айпад и читайте свежие новости прямо на своем мобильном или планшете
 
Загрузка...

Загрузка...

Rambler's Top100 uptime узнать
Besucherzahler
счетчик посещений