Fotoinform

Початок реєстрації громадян – о 13 годині 30 хвилин. З собою необхідно мати паспорт громадянина України.
ВО «Свобода» вирішило провести другий етап ініціювання всеукраїнського референдуму щодо заборони торгівлі землею сільськогосподарського призначення, на якому має бути ухвалено Закон України «Про заборону торгівлі землею сільськогосподарського призначення», -- пояснює один із ініціаторів зборів, голова обласної організації ВО «Свобода» Олександр Ромащенко.
Протягом липня 2011 року у Верховній Раді України зареєстровано два проекти Закону України «Про ринок земель»: № 9901, поданий народним депутатом України від Партії регіонів Смітюхом Г.Є. та № 9001-1, внесений Кабінетом Міністрів України. Поява цих документів вкотре підтверджує плани влади якомога швидше запровадити вільний ринок земель сільськогосподарського призначення.
Виходячи із загрози можливого і дуже швидкого ухвалення Верховною Радою України зазначеного закону, незалежно в якій редакції, «Свобода» планує провести другий етап з ініціювання всеукраїнського референдуму щодо ухвалення розробленого нашою політичною силою Закону України «Про заборону торгівлі землею сільськогосподарського призначення».
У разі, якщо Верховна Рада ухвалить Закон України «Про ринок земель», будемо проводити збори громадян з ініціювання референдуму про скасування ухваленого Верховною Радою України Закону, доповнивши запропонований проект Закону окремим пунктом про скасування Закону Україну «Про ринок земель».
Підсумки першої хвилі зборів ініціативних груп із проведення референдуму щодо заборони торгівлі землями сільськогосподарського призначення, попри перешкоди з боку ЦВК, засвідчили: українська громада, особливо в місцевостях, що пережили Голодомор, розуміє усі загрози, з якими зіткнуться українці у разі запровадження торгівлі землею.
Виділю декілька рівнів загроз, що виникнуть у зв’язку з відкриттям «скриньки Пандори», яким по суті є зняття заборони на торгівлю землею.
Громадянин, якому продаж землі дозволить одержати одноразову порівняно невелику суму коштів за свій пай, при теперішньому зубожіння села за короткий час залишиться і без землі, і без грошей, а також втратить можливість одержувати від паю постійний пасивний дохід, який складає суттєву частку в сімейному або особистому бюджеті.
На сьогодні існує неформальна залежність орендаря (підприємства, фермера) від селян-пайовиків, унаслідок чого орендар змушений створювати значну кількість робочих місць (більшу, ніж йому було б економічно вигідно) для селян. Ця залежність також створює потребу працевлаштовувати насамперед місцевих мешканців – тих, хто здали свою землю в оренду. У разі викупу земельних ділянок і зосередження значних земельних ресурсів у руках одного великого власника, кількість робочих місць буде зменшено, а місцеві мешканці отримають конкурентів у вигляді мобільних «кочових» бригад працівників, які забиратимуть у села робочі місця.
Також склалася практика добровільно-вимушеної з боку орендаря індивідуальної допомоги власникові паю або членам його родини (допомога на лікування, навчання, поховання), яку надає орендар з огляду на необхідність продовження ведення бізнесу і отримання згоди від власника паю продовжувати з ним договірні стосунки. У великого землевласника, а тим більше латифундиста такої «проблеми» немає.
Надзвичайні загрози постануть і перед сільською громадою. Орендар змушений бути більш соціально-відповідальним, ніж великий землевласник, котрий, як правило, відірваний від місцевої громади й не відчуває жодного тиску з її боку. Як наслідок, при викупі їхньої землі селяни втратять будь-яку допомогу у ремонті й будівництві доріг та іншої інфраструктури, допомогу для ФАПів, шкіл, дитсадків, клубів, цвинтарів тощо.
Підприємства великих землевласників будуть зареєстровані за межами села, що призведе до скорочення податкових надходжень до місцевого бюджету. Зменшення податкових надходжень робить місцеві бюджети ще більш залежними від дотацій з бюджетів вищого рівня.
Скорочення робочих місць серед мешканців громади призведе до пропорційного скорочення надходжень до місцевих бюджетів від податків із заробітної плати.
З надзвичайними викликами у разі легалізації торгівлі землею стикнеться і українська держава.
Продаж сільськогосподарської землі дорівнює продажу життєвого простору Нації. Продаж найважливішого ресурсу України матиме як кінцевий наслідок втрату державного суверенітету, колосальних стратегічних перспектив України як глобального лідера та завдасть суттєвого удару вітчизняній економіці. Якщо ж Україна не втратить контроль за власною землею (по суті – нескінченним, відновлювальним ресурсом), то, на тлі шаленого приросту населення планети та негативних кліматичних змін у найбільш густонаселених точках Землі, – вже за кілька десятків років вона може стати світовим лідером за рахунок лише своїх сільськогосподарських потужностей.
Більшість сільськогосподарських земель контролюватимуть великі міжнародні корпорації, що створюватиме суттєві проблеми для внутрішньої державної регуляторної політики, включно з фіскальними важелями.
Буде створена реальна загроза продовольчій безпеці країни, бо великі землевласники вирощуватимуть лише те, що їм вигідно, й примусити їх дослухатися до загальнодержавних потреб буде майже неможливо. Можливий суттєвий крен у бік технічних культур.
Швидкий мільярдних капіталів у реальну економіку призведе до суттєвого прискорення інфляції та значного зростання цін на товари, насамперед, широкого вжитку. Наслідком цього буде суттєве збільшення імпорту й погіршення торговельного балансу України.
Відбудеться фактичне знищення й так слабких передумов для формування середнього класу на селі. Різко збільшиться матеріальне розшарування на селі та зросте соціальна напруга між великими землевласниками та їхніми працівниками і безземельними мешканцями села.
Зростання безробіття одразу збільшить навантаження на соціальні фонди, в першу чергу, Пенсійний фонд та фонд зайнятості, який повинен буде утримувати тих людей працездатного віку, які раніше були працевлаштовані в орендарів.
Після запровадження торгівлі землею суттєво збільшиться імміграція в Україну, здебільшого з країн третього світу, задля забезпечення дешевої робочої сили для новітніх латифундистів. Зросте й загроза втручання впливових іноземних держав задля захисту інтересів «своїх» землевласників.
Будуть створені реальні загрози екологічній безпеці, зокрема через наплив небезпечних виробництв, внаслідок чого Україна втратить свій вплив на міжнародних продовольчих ринках.
І це лише поверховий аналіз ризиків від закону, який проштовхує нинішня влада», – зазначив голова Кіровоградської обласної організації ВО «Свобода» Олександр Ромащенко.