Fotoinform

“Ми не тільки клієнти ПриватБанку, але я вважаю, що ми - добрі друзі, - розповідає Ольга Шаповал, директор школи-інтернату. - І зустрічаємось ми не тільки у свята. Дуже приємно, що співробітники Банку завжди пам”ятають про наших вихованців, а їх у нас 122, - це особливі діти. 20 з них - сироти та діти, батьки яких позбавлені батьківських прав, а інші - з вадами розумового розвитку. Ці дітки потребують особливої уваги та піклування, яких їм не змогли дати їхні рідні. Навіть важко уявити, що вони вже пережили на своєму, такому ще короткому віку”.

“Я не можу назвати нашу дружбу з дітками благодійництвом. Ні, це не благодійництво - це поклик душі. Всі подарунки ми купуємо за власний кошт співробітників і від чисто серця, - розповідає Раїса Килимниченко, заступник директора Кіровоградського регіонального управління ПриватБанку. Коли ми вперше приїхали до інтернату, то були вражені та ще довго не могли забути дитячі очі, які допитливо зазирали кожному прямо в душу. Так, держава опікується про них, тут затишно і красиво, привітні вихователі, але ж всі вони так чекають на нас, і не тільки тому, що ми приїжджаємо з подарунками. Найкращий подарунок для них – саме наша присутність! Для них нова людина – це вісточка з цікавого світу, якого вони не бачать. А як високо вони цінують нашу увагу, що готові подарувати своє серце!”

“В минулому навчальному році наша шкільна команда з міні-футболу зайняла друге призове місце в районних змаганнях, а я став кращим нападником - розповідає Євген Фокін, учень 9 класу Піщанобрідської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів. Тепер, з формою та м”ячами, які сьогодні нам подарували, ми обов”язково станемо першими серед усіх футболістів нашого району”.

По справжньому дружать банкіри з дітками, які волею долі опинились в дитячому будинку. Кожна зустріч - це не тільки подарунки та солодощі, на які, зазвичай, чекають дітлахи. Це обмін душевним теплом та людяністю на взаємин, яких потребують не лише діти, а їх дорослі друзі.