Fotoinform

Анімалістичний жанр (від лат. animal – тварина) – жанр образотворчого мистецтва, пов'язаний із зображенням тварин у живописі, графіці, скульптурі та декоративно-прикладному мистецтві.
Саме з анімалістики, коли в епоху палеоліту, понад 30 тисяч років тому, первісні люди почали зображати на скелях тварин, бере свій початок світове образотворче мистецтво. Сягає корінням у давнину і традиція зберігати на пам'ять зображення домашніх тварин, а також тварин і птахів, які вважалися священними.
До нашого часу дійшли барельєфи із зображенням собак, левів, биків і коней Стародавньої Ассирії, барельєфи і фрески з собаками, кішками, ібісами, крокодилами, павіанами, зміями, шакалами, соколами Стародавнього Єгипту, кераміка із зображеннями собак і коней Стародавньої Греції та Стародавнього Риму, скульптурні зображення ягуарів, змій та інших тварин у ацтеків і майя.
Найвищого рівня майстерності досягло зображення тварин у Стародавньому Китаї. Відомі зображення собак породи чау-чау, що створені більш ніж дві тисячі років тому, в епоху династії Хань. І сьогодні в усьому світі викликають захоплення анімалістичні твори китайських майстрів періодів Тан і Сун, пронизані філософією неоконфуціанства.
У Європі інтерес до анімалізму з'явився в епоху Ренесансу. З того часу і по сьогоднішній день зображення тварин використовується скрізь у дизайні, масовій культурі та високому мистецтві.
На виставці представлено твори на зоологічну тематику з фондів Кіровоградського обласного художнього музею.
Найстаріша робота в експозиції – «Чорна болонка» (1843) відомого російського художника-анімаліста середини XIX століття Олександра Швабе (1818(24)-1872), який здобув славу, виконуючи портрети коней і собак на замовлення членів імператорської родини.
В експозиції представлено роботу німецького живописця Вільгельма Вельтена (1847-1929) «Гірський пейзаж» (II пол. XIX ст.). В. Вельтен народився в Санкт-Петербурзі, навчався в Петербурзькій Академії мистецтв. В 1870 році переїхав до Мюнхена, де продовжив навчання в Мюнхенській Академії мистецтв. С 1879 брав участь в академічних та міжнародних виставках. Відомий як автор багатьох пейзажів, анімалістичних композицій, а також елегантних і детально виписаних сцен кінного полювання.
Окремий експозиційний блок складають копії творів видатного російського художника-анімаліста, «певца русской тройки, орловского рысака и русской псовой охоты» Миколи Свєрчкова (1817-1898) «Кібітка з солдатами» та польського художника-реаліста Альфреда Вєруш-Ковальського (1849-1915) «Хлопчик з кіньми». У 2011 році, під час реставрації та детального вивчення цих робіт експертами Одеської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України, було встановлено, що вони написані в останній чверті XIX століття і обидві належать пензлю одного майстра, ім’я якого поки що не відоме.
Творчість нашого художника-земляка Петра Покаржевського (1889-1969) представлена рядом живописних робіт, серед яких вирізняються «Узбек з конем» (1942) та «Відпочинок» (1962). Образи коней у Покаржевського доволі прості, однак їхні фігури органічно вписані в оточуючий пейзаж. У роботах відсутні ефектні мотиви, автор немовби цілковито поринув у безмовний діалог з природою.
Не випадково виставка «Анімалістичний жанр у творчості художників» присвячена Міжнародному дню захисту дітей, встановленому Радою Міжнародної демократичної федерації жінок у 1949 році. Адже ознайомлення дітей з анімалістичні жанром сприяє формуванню пізнавальних інтересів, знайомить з неповторним і різноманітним світом природи, із взаємодією людини і тварин, вчить любові і розуміння, формує чуйність до краси, розвиває естетичні почуття, знайомить з історією та культурною спадщиною, виховує повагу і дбайливе ставлення як до живих об'єктів, так і до творів мистецтва.

Володимир Мороз – науковий співробітник Кіровоградського обласного художнього музею