Fotoinform

Серед Богородичних свят Покрова Пресвятої Богородиці належить до особливо шанованих в Україні, традиція вшанування веде свій початок ще від часів прийняття християнства і упродовж віків набирала та набирає національного підтексту, відповідно до суспільно-історичних обставин.

Князь Ярослав Мудрий, збудувавши Софійський собор у Києві і Благовіщенську Церкву над Золотими Воротами, віддав в опіку Божої Матері народ Київської Русі. Від того часу чимало князів здобуло перемогу над численними ворогами, прибігаючи під материнське заступництво Богородиці.

Покрова Пресвятої Богородиці — святкується церквами східного обряду: православними та греко - католиками.
З 1999 року свято Покрови Пресвятої Богородиці в Україні відзначається як День Українського козацтва.

1942 року у цей день було офіційно утворено Українську повстанську армію тому традиційно, це також день УПА (у 1947 році УПА оголосила День Покрови своїм офіційним святом).

14 жовтня 2014 року запроваджено День захисника України. З 2015 року є державним святом. 14 липня 2021 року Верховна Рада України перейменувала «День захисника України» на «День захисників і захисниць України».

Принагідно згадаємо саму подію цього дня, яка бере свій початок з візантійської історії. Підставою для свята, а також для іконографії зображення ікони «Покрова Пресвятої Богородиці», послужив переказ із «Житія Андрія Юродивого» про видіння в Влахернському храму (знаходиться чудотворна риза Матері Божої),  столиці Візантії Константинополі. Андрій Юродивий та його учень Епіфан бачив Богородицю в оточенні ангелів і святих. Пречиста тримала над людьми свій омофор, захищаючи від нападу арабів, які в той час вторглись у місто. Є версії про те, що Андрій Юродивий був скіфсько-словянського походження. Як невільник, він потрапив у Царгород, де прийняв християнську віру. Перейнявшись словами св. Апостола Павла «Ми нерозумні Христа ради, ви ж у Христі розумні» (Кор.1, 4-10), він став нерозумним-юродивим. Ці події за різними версіями датуються по-різному. Найімовірніше, вони відбувались за правління імператора Льва ІV (886-911 рр.).

Сюжет ікони «Покрова Пресвятої Богородиці» досить популярний в іконописі, зокрема, українському. Андрій зображувався напівнагим, який вказував на Богородицю своєму учневі Єпіфанію. У центрі ікони на амвоні традиційно зображено диякона Романа Сладкопівця – творця піснесловів на честь Богоматері; поряд ‒ Константинопольського патріарха, імператора, імператрицю, інших духовних та світських осіб. Основні іконографічні відмінності ікон «Покроова Пресвятої Богородиці» полягають у зображенні Богородиці: умовно перший іконографічний тип: Богородиця зображується в положені Оранта з двома ангелами, що тримають над нею покров, другий - з омофором, який тримає сама Богородиця. Саме другий іконографічний тип притаманний іконам виствки «Благослови, Пречиста Діво, Царице неба і землі Тисячолітню Україну» до Дня Покрови Пресвятої Богородиців в постійнодіючій експозиції залу сакрального мистецтва. дві українські ікони, так звані замовні ікони, або їх ще називали «зі святими на полях» - «Покрова Пресвятої Богородиці зі святими на полях» (1868) з зображенням святих Києво Печерської Лаври, ікона «Покров Богородиці»( ІІ пол. ХІХ ст.), ікона та оклад ікони «Покрова Пресвятої Богородиці»(ХІХ ст.) представлені розмаїттям іконографічно-композиційних варіантів.

Доповнено експозицію двосторонньою іконою із зображенням «Святого Сафаофа» і «Покрова Богородиці»(ХІХ ст.), українською іконою «Покрова Пресвятої Богородиці»(ХІХ ст.). та авторською іконою на склі «Покрова» (2008), створеною вінницьким художником, членом Національної спілки художників України Олександром Ковальчуком (1962-2011), передана автором до фондів музею в грудні 2008 року, яка малюнком та кольором по композиції нагадує саме барокову українську ікону ХУІІІ століття. Яскравими барвами за власною технологією художник відтворює своє бачення національної традиції.

Ікона «Покрова Пресвятої Богордиці» здавна славиться як захисниця від ворогів, вважається символом захисту, заступництва і розради, молитви за порятунок світу та України від ворогів, незгод і страждань. Цього величного дня віряни просять у Цариці Небесної захисту і допомоги.

Олена Степанок