МОЗ повідомляє: 09 серпня (станом на 9:00) в Україні 80 949 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 1 897 летальних, 43 972 пацієнти одужало. За добу зафіксовано 1 199 нових випадків. Загалом проведено 1 169 351 тестування методом ПЛР. Усього за добу одужало 317 пацієнтів.

«Шевченкіана» у фондовому зібранні Кіровоградського обласного художнього музею

Март 09, 2016 | Новини | Просмотров: 763 | Комментариев: 0

В фондовому зібранні художнього музею зберігається біля 60 творів різного спрямування, які розкривають тему «Шевченкіани». Деякі з цих робіт були закуплені та передані Дирекцією художніх виставок УРСР у 70-ті роки минулого століття ще колишній картинній галереї, яка на той час була відділом Кіровоградського обласного краєзнавчого музею, деякі - закуплені у художників або подаровані.

 

Значний внесок у розвиток шевченківської тематики зробили, насамперед, випускники Київського художнього інституту, які мали замовлення від минулої влади писати образ Кобзаря та його життєвий шлях до відзначення річниць поета. Зі своїм завданням вони справилися досить таки добре: образи Шевченка виписані справді зворушливо, правдиво й викликають тільки захоплення та повагу.

Переважна частина цих робіт створена в 1961-64 рр. ХХ століття до відзначення 150-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка. Деякі з творів мають великі розміри: від 1 до 2,5 метрів! В зібранні художнього музею знаходяться прекрасні, виконані на професійному рівні олійні полотна відомих живописців – В.М.Кармазіна «Мені тринадцятий минало», Г.О.Неледви «Т.Шевченко – студент Петербурзької Академії», В.С.Кравченка «Кругом неправда і неволя», В.В.Адамкевича «Т.Шевченко на Україні», П.В.Карімова «Побратими Т.Шевченко та А.Олдрідж у Петербурзі», В.Н.Югай «Одна доля», Ф.Ф.Шевченка «Земляки», М.Г.Бондаренка «Останні вірші Кобзаря», В.С.Болдирєва «Зустріч труни Шевченка у Києві», І.Є.Васильченка «У студії», М.О.Сиротенка, О.І.Вовка «Біля Канева», І.І.Марченка «Дума про Україну», С.Ф.Шишка «Весною в парку», Г.В.Толпьокіна «Онуки Тараса на оновленій землі».

Окремим блоком можна виділити і творчий доробок саме художників-земляків, які зробили і свій внесок у «Шевченкіану» краю: полотна Л.Я.Корнєєва «Шевченко в Петербурзі», «Шевченко на пароплаві», кольорова ліногравюра С.І. Письменного «В останню путь», графічна робота І.В.Смичека «Портрет Т.Шевченка» та ескізи до картини «Тарасові шляхи» В.О.Федорова. До відзначення 170-річчя від дня народження Т.Шевченка (у 1984 році) до фондів музею потрапив оригінальний сюжетно-тематичний гобелен заслуженого художника України Е.М.Руденко «Думи мої, думи мої…» за мотивами літературних творів поета. Розмір цього гобелену становить 2, 40 м на 1, 80 м !
Загальновідомим фактом є те, що багато графіків ілюструють твори на шевченківську тематику. Мистецтво створення графічних образів є одним з найскладніших видів мистецтва, оскільки вимагає не лише технічної майстерності, а й життєвого досвіду та знання людської психології. Приступаючи до роботи, художник досконало вивчає складну мову образотворчого мистецтва і водночас стає психологом і філософом, здатним зазирнути у найпотаємніші куточки людської душі та глибоко розкрити, за допомогою аркуша паперу і лінії, образ людини, її вдачу, настрій та зовнішність.

В фондовому зібранні художнього музею знаходиться чудова колекція графічних робіт. Серед них - «Портрет Шевченка» та ілюстрації до поеми Т.Г. Шевченка «Гайдамаки» художника-графіка, мистецтвознавця, дійсного члена Академії мистецтв СРСР, професора, народного художника СРСР В.І.Касіяна. Графічні роботи Касіяна позначені не тільки високою майстерністю виконання, а й поетичністю, народним гумором, знанням етнографії. Образ поета та герої поеми, які живуть на папері вже більше ніж півстоліття, чітко окреслені, глибоко індивідуальні, позначені роздумами автора і його ставленням до своїх героїв. Василь Касіян був першим художником, якого відзначила держава за створену Шевченкіану у зв’язку з 150-ю річницею з дня народження Великого Кобзаря. У 1964 році митець отримав Національну Премію України імені Т.Г.Шевченка за багаторічну подвижницьку мистецьку працю та створення чисельних портретів, плакатів та ілюстрування п’ятьох видань «Кобзаря»!

Також протягом багатьох років займалися ілюструванням поетичних творів та образу Тараса Шевченка О.Г.Данченко, зокрема представлені літографії до поем «Відьма», «Марина», «Москалева криниця», офорт та літографії Г.Б.Берковича «Шевченко серед казахів», Є.С.Соловйова «Чекання», «Зустріч» (із серії «Катерина»); Д.М.Гринець «Т.Г.Шевченко», Є.П.Єгорова «Портрет Т.Г.Шевченка», В.О.Новіковського «Катерина», «Шевченко», Ю.Г.Сиротенка «Кобзар Волох» до поеми «Гайдамаки», офорти Г.О.Горобієвської до поеми «Сотник», М.О.Родіна «Ой, не п’ються пива, меди…(із серії «Пам’яті Шевченка»), І.Д.Принцевського «Ще молодий кобзар співав» до поеми «Сліпий»; ліногравюри С.І.Письменного «В останню путь», М.Т.Поповича «Легенда про Тараса», М.Г.Божка «Пам’ятник Т.Г.Шевченку в Києві», М.І.Маршалкова «На етапі» (із серії «Роки в неволі»), В.І.Хвороста «Тарас Шевченко», В.І.Масика «Ілюстрація до поеми «Тополя», А.В.Реути «Полтава» (із серії «По Шевченківським містам»), малюнки В.О.Федорова «Шевченко серед казахських рибалок на Аралі», до твору «Наймичка».

Хотілося би виділити літографію заслуженого художника України, живописця, графіка Б.Й.Вакса «Арешт» (1961). Ця робота була передана колишній картинній галереї, Дирекцією художніх виставок УРСР у 1968 році. Цікавим фактом є те, що у лютому 2012 року на адресу художнього музею прийшов лист від Бабкової Поліни (м. Москва) – доньки художника Вакса з проханням сфотографувати роботу батька і надіслати фотографії на електронну адресу, для того щоб розмістити їх на сайті серед інших робіт художника. На жаль, як зазначала в цьому листі Поліна Борисівна, в альбом про життя і творчість Бориса (Бенціона) Вакса, який вийшов раніше, не ввійшла літографія «Арешт» зі збірки саме Кіровоградського обласного художнього музею. Працівники музею звісно ж відгукнулися на таке прохання, а Поліна Борисівна в знак вдячності подарувала нашому музею альбом, спеціально виданий родиною художника до 100-річчя від дня народження - «Борис Вакс. Живопись, графика».

В мистецькому колі нашого міста вже давно поширюються чутки щодо того, що в зібранні музею знаходиться унікальний, прижиттєвий і найзагадковіший портрет Тараса Шевченка (1860). Ця гравюра потрапила до картинної галереї несподіваним шляхом. За словами колишнього старшого наукового співробітника музею Володимира Боська її придбали у Федора Михайловича Шабали - самодіяльного художника. А виміняв він цей портрет у відомого колекціонера Олександра Ільїна на книгу - пасквіль про інтимне життя російського імператора Миколи ІІ (про що, часом, Олександр Борисович дуже пошкодував). Ільїн, в свою чергу, привіз цю роботу чи з Москви, чи з Ленінграда. Кому належав цей портрет раніше він так і не згадав. Портрет Кобзаря являє собою офорт і привертає увагу передусім ювелірною технікою виконання. Офорт (з франц. - «міцна вода, азотна кислота») - це різновид гравюри, який дозволяє отримувати відбитки на папері з друкарських форм, які попередньо оброблені кислотами. На портреті бачимо поясне, фронтальне зображення поета, який сидить на стільці в кожусі та смушковій шапці. Відсторонений від зовнішнього світу, Тарас Григорович натомість повністю заглиблений у свій внутрішній світ: жити йому залишалися лічені місяці, і він, очевидно, уже відчував наближення смерті. Напис під відбитком повідомляв: «Печ. со стали Ф.А.Брокгауза в Лейпциге», ще нижче – факсиміле автографа Шевченка. Це означає, що естамп був зроблений зі сталевої дошки Фрідріха Брокгауза в німецькому місті Лейпцигу і що Тарас Шевченко бачив його і навіть засвідчив власноручним підписом! Цілком можливо, що це був останній автограф Кобзаря… Більше того, «гравюра Брокгауза, - пише відома дослідниця іконографії поета Клавдія Чумак, - нині є раритетом, її немає навіть у фондах Національного музею Т.Г.Шевченка в Києві».
Медальєрне мистецтво представлено бронзовими медалями відомих скульпторів – медальєрів, уродженців Кіровоградщини А.В.Німенка «В сім’ї вольній, новій» та В.В.Попова «Тарас Шевченко».

Одним із пріоритетних напрямків музею є саме популяризація мистецької спадщини Шевченка. Адже творчий доробок художника Тараса Шевченка – це більше як півтисячі творів: портрети, жанрові композиції, краєвиди, малюнки на біблійні, історичні, літературні сюжети та книжкові ілюстрації. Він пройшов складний шлях від брюлловської школи і романтичних тенденцій до реалізму, не відмовляючись від традицій минулого і не обмежуючись тяжінням до якогось одного напряму чи жанру. Плідно працював у техніці олійного письма на полотні, акварелі, сепії, туші, італійського олівця та в техніці офорта й акватинти.
29 жовтня 2010 року вперше в Кіровоградському обласному художньому музеї відбулося відкриття виставки репродукцій і літографій «Тарас Шевченко – художник» із Національного музею Тараса Шевченка. Звісно, що ця подія була резонансною для Кіровоградщини і всі бажаючі мали змогу побачити художню спадщину Кобзаря.
І на завершення виставки представляємо картину «І на оновленій землі…» відомого художника, заслуженого діяча мистецтв УРСР І.А.Тихого написана за мотивами заключних рядків вірша Т.Шевченка «І Архімед і Галілей»:
…І на оновленій землі
Врага не буде супостата,
А буде син, і буде мати.
І будуть люди на землі…

Ці рядки вірша як ніколи актуальні в наш нелегкий, сповнений протиріччям час і ми сподіваємося, що все - таки закінчиться війна, виженемо ворогів з нашої землі і запанує такий довгоочікуваний мир, злагода й людяність в Україні …

Леся Дмітрієва, науковий співробітник відділу науково-просвітницької роботи Кіровоградського обласного художнього музею

Будь в курсі найсвіжіших і актуальних новин в місті Кропивницький! Підписуйся на наш канал в YouTube, ТЕЛЕГРАМ та сторінку в Facebook. Для зручності завантажуй наш безкоштовний мобільний додаток - Аndroid
Комментарии для сайта Cackle







Linux Хостинг от HostPro Protected by Copyscape DMCA Takedown Notice Search Tool
 
Яндекс.Метрика Rambler's Top100 uptime узнать
Besucherzahler
счетчик посещений