Fotoinform

Особливо важливим такий документ – особова справа, - є для військовослужбовців та військовослужбовиць, котрі щодня виконують свою головну для всієї України роль: стоять на варті самого існування держави.

Про це йшлося на зустрічі, яка відбулася днями в освітньо-культурному просторі «Гончаренко центр Кропивницький», і в якій взяли участь Герой України Владислав Прокопенко та Народний депутат України Олексій Гончаренко.

Приводом для зустрічі стала та юридична допомога, яку надає команда Олексія Гончаренка військовослужбовцям, і зокрема, справа Владислава Прокопенка, бо він потребував відновлення особової справи. Адже цей документ дозволяє належним чином звільнитися, отримати визначені по звільненню виплати, пройти МСЕК для визначення групи інвалідності, аби отримати шанс на життя, гідне статусу та заслуг.

Чому Герой України потребував підтримки з боку юридичної команди народного депутата? Виявляється, минулого року особові справи кількох тисяч військових були вивезені із окупованого пункту постійної дислокації військової частини міста Нова Каховка до тимчасового пункту дислокації у Кропивницькому. Тут всі ці документи були знищені, спалені. І їхнім відновленням військова частина не займалася і не займається вже більше дванадцяти місяців.

«Трагічно, але кількасот військових, чиї особові справи були спалені, вже ніколи не звернуться за їх відновленням, бо полягли на полі бою. Інші сотні захисників та захисниць навіть поки не в курсі справ, адже особова справа потрібна їм не щодня. Вони мають дізнатися про стан справ і наполягати на відновленні цих документів, або звертатися у разі відмови за допомогою на Гарячу лінію до Олексія Гончаренка, як це зробив я. Бо, як показує досвід, інакшим чином зрушити цю справа з мертвої точки не вдається. Зате після втручання народного депутата ця процедура займає два тижні», - свідчить Владислав Юрійович.

Підполковник Владислав Прокопенко, командир танкового батальйону виконував свій обов’язок громадянина у Збройних силах України з жовтня 2012-го року. Його служба почалася у  ОДШБР,  далі з 2018-го року він служив у  РТЦК та СП міста Миколаїв, а з 2020-го року і до жовтня 2022-го року - виконував свій обов’язок в  ОМПБР.

Навесні 2022-го року Указом Президента Владислав Прокопенко отримав звання Герой України та золоту зірку за виконання бойового завдання у районі Білогорівки, що на Луганщині. Внаслідок свого геройського вчинку військовий отримав мінно-вибухову травму, що спричинило закриту ускладнену хребетно-спинномозкову травму, уламковий перелом-вивих із травматичним стенозом та компресією спинного мозку на рівні C7-Th1 хребців, а також забій спинного мозку із розвитком грубої тетраплегії, закриту черепно-мозкову травму, забій головного мозку, закриту травму грудної клітки, забій легень.

Сотні тих, хто отримали схожі травми, на жаль, не встали на ноги. Дякуючи долі, підтримці дружини та незламному духу Герой України встав на ноги. Він довго лікувався і реабілітувався власним коштом, адже жодних виплат не міг отримати через відсутність особової справи. До речі, ніяких виплат та компенсацій він не має і досі. Хоча у вересні минулого року пройшов ВЛК та отримав свідоцтво про хворобу із висновком про непридатність до військової служби і зняття з обліку.

У жовтні підполковник був звільнений за наказом Командуючого ОК «Південь» за станом здоров’я. Втім, згідно законодавства, щоб пройти МСЕК, отримати інвалідність і відповідні виплати, підполковнику потрібно було мати на руках особову справу. Яка ще навесні 2022-го була спалена, разом з тисячами інших у Кропивницькому. На жодні звернення з проханням відновити особову справу, письмові чи усні, працівниці юридичної служби частини не реагували, доки підполковник не звернувся на «Гарячу лінію для бійців» Народного депутата України Олексія Гончаренка.

«Після мого втручання Владислав Прокопенко протягом двох тижнів отримав відновлену особову справу. Маючи цей документ він пройшов МСЕК та отримав першу групу інвалідності, що дозволило його дружині звільнитися з лав ЗСУ та опікуватися здоров’ям чоловіка. Тож, наша мета сьогодны - не тільки надихнути інших військовиї історією підполковника та його дружини Альони, котрі не склали рук і добилися захисту своїх прав. Розкажіть друзям, знайомим, колегам про такий дієвий інструмент захисту, як наша «Гаряча лінія для військових», аби вони могли захистити себе, а також допоможіть рідним тих полеглих, хто досі безрезультатно шукає можливості захистити пам’ять і гідність близьких», - пропонує Олексій Гончаренко.

На його думку, захист військовослужбовців - це системна проблема. І мова не тільки про особові справи. Багато хто з хлопців і дівчат, котрі воюють, не можуть, наприклад, отримати статус учасника бойових дій. Лише кілька відсотків тих, хто приймає участь в бойових діях, або приймав участь в бойових діях з часів АТО, на сьогоднішній день отримали посвідчення учасника бойових дій. Кілька відсотків, навіть не 10%, а менше. І це при тому, що вже півтора роки триває повномасштабне вторгнення.

Ці поневіряння відбуваються наступним чином: людина подає запит на отримання статусу учасника бойових дій, запит зазвичай йде на командира частини. Якщо людина вже звільнена, то запит йде через ТЦК, військкомат. Далі людині кажуть, а принеси документи з усіх частин, куди її переводили. Чи буде воїн, сидячи в окопах, або лікуючись від поранень, збирати ці документи? Ні, не буде. Бо це може тривати місяцями, роками.

“Я почав звертатися до Міноборони. І що виявилося? Мені надійшла відповідь наступна «Військовослужбовець Іваненко Іван Іванович… не надав згоду на обробку особистих даних». Тобто, коли військовий подав рапорт, йому ніхто не сказав, що ти, будь ласка, до цього рапорту ще маєш написати один аркуш, що ти даєш згоду на обробку персональних даних. Рапорт взяли, документи прийшли в комісію, цього папірця немає, і все. Відклали в сторону, і рапорт місяцями лежить на столі. А людина навіть не знає, на щось чекає, нічого не відбувається з документами”, - розповідає Олексій Гончаренко.

Як народний депутат він зараз працює над тим, щоби внести зміни в законодавство, щоби статус УБД призначався автоматично. Коли цей закон приймуть, то протягом кількох місяців сотні тисяч людей отримують статус УБД у нормальному режимі. Як і довідку, що військовий знаходиться у зоні бойових дій. Бо від цього документу залежить виплата соціальних стипендій дітям і таке інше. Зараз цю довідку отримати теж майже неможливо. Це перетворюється для військових на якісь кола пекла.І це при тому, що у системі документообігу Міноборони працюють тисячі людей. Вони отримують зарплату, виконують робочі завдання.

Щоб запобігати таким ситуаціям, як зі спаленням особової справи Владислава Прокопенка, державі потрібно переходити на цифровий облік. Ми вже живемо у двадцять першому столітті. У деяких питаннях Україна реально попереду багатьох країн. Але чому це все якось повністю обійшло армію? Таке відчуття, шо армія залишилась в іншому вимірі і в іншому часі. Тому потрібен цифровий облік, який покаже – ось ця людина прийшла в ЗСУ, ось він чи вона отримували відпустку, тут лікувалися, зараз має право на звільнення чи не має. Захищаємо і підтримуємо військових вже зараз, не чекаючи Перемоги!

Фото Ігоря Філіпенка.

Гаряча лінія для військових з 9:00 до 18:00
(WhatsApp, Telegram, Viber, Signal)
+380672042206 та\або +380951168887 та\або +380937440036
Пошта: lawyergoncharenkoua@gmail.com