Fotoinform

Його добротний внесок в українську культуру в роки тоталітарної держави не потрапив в поле зору науковців з причини творчого «інакодумства» та прихованого українофільства, яке комуністичною ідеологією однозначно трактувалося, як буржуазний націоналізм. Яків Калашник не писав соціалістичний реалізм в тому вигляді, який би сподобався представникам влади, «незручний» художник зазнавав критики за нібито вплив західного буржуазного живопису на його творчість.

В роки його життя мистецтвознавці та журналісти прізвище Калашника намагалися не згадувати і не помічати.
Народився майбутній майстер живопису 25 травня 1927 року в селі Листопадове Новомиргородського району Кіровоградської області. В роки другої світової війни разом з своїм батьком приймав участь в партизанському русі. Після закінчення війни закінчив фабрично-заводську школу, працював токарем на заводі. В 1946-1951 роках вчився в Одеському художньому училищі. У 1952-1959 роках навчався в Ризькій академії мистецтв де його вчителями були відомі латиські живописці Отто Скулма та Едуард Калниниш. Після закінчення академії потрапив до Дніпропетровська (нині Дніпро). Викладав в місцевому художньому училищі, де його учнями були відомі сучасні художники Феодосій Гуменюк, Михайло Надєждін, Володимир Волохов, Віктор Загубибатько та багато інших славетних художників. Всього за вісім років життя в Дніпропетровську (нині Дніпро) Яків Петрович став майстром малярства, учителем для багатьох талановитих учнів, насолодився муками творчості, давав гідну відсіч заздрісникам, настраждався через невиліковну хворобу і пішов у потойбічний світ 5 листопада 1967 року. Поховали художника згідно його заповіту в рідному для нього селі Листопадове Новомиргородського району Кіровоградської області.

Пам’ять про видатного митця поступово повертається зокрема і шляхом популяризації його творчості через виставки та експозиції. Так в Кіровоградському обласному художньому музеї 25 травня 2012 року до 85-річчя митця була відкрита експозиція «Майстер Етюдів», а в музеї українського живопису у Дніпропетровську в червні 2015 року пройшла ретроспективна виставка творів Якова Петровича Калашника. До речі частина експозиції складалася в тому числі і з картин із фондового зібрання Кіровоградського обласного художнього музею
В основу виставки «Творче горіння «незручного художника» увійшли роботи митця «У блакитному краю» (1966), «Подвір’я» (1955), «Осокори» (1962-1963), «Геологи» (1959), «Сплавники» (1959), «Ранок» (1958).

Яків Петрович мав незаперечний талант майстра портретного живопису, який на виставці представлений портретами «Робочий» (1961), «Портрет дівчини» (1965-1966), «Портрет чоловіка» (1958), «Жіночий портрет» (1961), «Портрет старого» (1949), «Портрет студента» (1961). До слова, цей «Портрет студента», написаний у 1961 році - портрет одного з учнів Якова Петровича Михайла Надєждіна – п’ятикурсника, який навчався у Дніпропетровському художньому училищі. Михайло Володимирович Надєждін, 1935 р.н. – народний художник України, фундатор Кіровоградського правління Національної спілки художників України, який понад 25 років очолював регіональну спілку місцевих художників завітав на виставку та поділився своїми спогадами про митця та його творчість. Ці безперечно цікаві спогади з перших вуст, людини, яка добре знала Якова Петровича розкрили маловідомі віхи творчості видатного художника –земляка.

Всього на виставці огляду відвідувачів чекають 27 живописних робіт нашого земляка, без перебільшення видатного майстра пензля Якова Петровича Калашника.

Микола Правда