Fotoinform

Світлана Чехун народилася 20 квітня 1975 року у квітучому прекрасному місті Кіровоград (нині – Кропивницький). Малювати в дитинстві навчала матуся, допомагаючи створювати образи людей та тварин. Для Світлани малювання ще з дитинства улюблена справа, яка допомагала по життю долати перешкоди та складні виклики долі.

Паралельно з любов’ю до малювання виявилися хист до хореографії. З 7 років вона почала танцювати у ансамблі «Струмок». Мрія стати балериною залишилася мрією.

З 1992 по 1997 роки Світлана навчалася у Кіровоградському державному педагогічному інституті ім. Пушкіна (нині – Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка) на факультеті педагогіки за спеціальністю «Початкова школа та хореографія». В студентські роки танцювала в ансамблі Юність». Саме в цей час почали з’являтись роботи виконані на полотні, які згодом ставали подарунками для друзів. Світлана дуже товариська людина. Більшість робіт Світлани Чехун - це дарунки для рідних та близьких людей, яких вона дуже цінує та любить. В своїх роботах вона хоче передати їм гармонію та красу цього світу. Саме друзі надихають Світлану, підтримують порадами та вірять в неї.

З 2002 року художниця працює хореографом у Кіровоградському обласному центрі дитячої та юнацької творчості. Поруч завжди улюблені учні та вірні друзі.

Тому і виставка, яка є першою у її творчому житті, має назву «Для друзів». Це роботи створені за період з 1998 по 2022 роки. В експозиції представлено 39 робіт, написані олією, аквареллю, акрилом та кульковою ручкою. Переважно це пейзажі на натюрморти.

З початком війни Світлана почала більше малювати, переносячи на полотно всю гаму емоцій, фарб та переживань власної душі. Починається експозиція картиною, яка була написана в березні цього року «Очікування весни». Букет білих квітів, що стоїть на підвіконні відкритого вікна, показує цінність простих моментів мирного спокійного життя. Світлана вважає, що саме зараз, коли страх та біль затискають людські душі, людям потрібно більше мистецтва, краси, приємних емоцій і вражень. Теплом та ніжністю наповнені картини «Кульбабки», «Літечко», «Листи», «Ніжність», «Тиша», «Вальс квітів», «Струмок», виконані аквареллю. Символічною є картина «Чорно-біле», де відображена єдність протилежностей, гармонія та баланс добра і зла. Також за цей період були створені роботи «Старі вулички», «Маки», «Море», «Осінній подих», «Очікування».

Безмовна тиша, спокій та безтурботність відчуваються після перегляду пейзажів «Літній ранок» (2004), «Мрії» (2020), «Спокій» (2020), «Захід» (2020), «Місячна доріжка» (2005), «Старий млин» (2004). «Смачні натюрморти» - так можна назвати картини «Сніданок» (2021), «До кави» (2021), «Натюрморт» (2015), «Для тебе» (2020). Чудова пара коней на полотні «Двоє» (2019) стала подарунком на весілля для родичів художниці.
Крім живопису, у доробку Світлани є й графічні твори. На виставці представлені роботи «Старе місто» (2019), «Нічні ліхтарики» (2021), «Взимку» (2021), «Музикант» (2018), «Спокуса» (2017).

Значна кількість робіт Світлани присвячена східній тематиці. Це результат самопізнання, внутрішнього пошуку відповідей на запитання, які виникають у складних життєвих ситуаціях, відображення мудрості, знань та філософії сходу. Серія робіт «Японські мотиви» була написана у 2020 році. ЇЇ презентують твори «Гілка сакури», «Майстер», «Просвітлення», «Риби», «Сакура», «Помічниця», а також «Лотос» (2017) та «Побажання» (2016), написані на замовлення.

Кожна робота Світлани має свою історію, прихований зміст або послання. Є роботи емоційні, чуттєві, а є й такі, що змушують замислитись, поміркувати над сенсом життя, місцем людини в світі, її призначенням. Відображають мрії, сподівання та прагнення знайти любов і щастя.
Роботи Світлани Чехун зберігаються в приватних колекціях України та за кордоном. Також мисткиня ілюструвала збірник віршів Олени Валінчук «Струни моєї душі». На замовлення створювала ескізи метафоричних асоціативних карт.

Тож бажаємо художниці творчих успіхів, натхнення, вдячних глядачів та поціновувачів її мистецтва, постійного розвитку та самовдосконалення.

Оксана Віжевська та Тетяна Костенко, фото Ігоря Філіпенка.