Fotoinform

День незалежності України відноситься до вагомих свят, значення яких набуває особливої цінності в умовах повномасштабної війни із споконвічним ворогом та його постійних намагань знищити нас як державу і як націю. Ця чергова російсько-українська війна стала продовженням довготривалого, тернистого і кривавого шляху нашого народу до реалізації багатовікової мрії мати власну державу і бути господарем на своїй землі.

На відміну від зомбованого нашого ворожого сусіда, який черпає інформацію переважно з російських телеекранів, які є інструментом пропаганди, нам необхідно знати і пам’ятати справжню історію, яка є не тільки даниною пам’яті, а й вчить нас думати та аналізувати. Тож черговий історичний екскурс під час відзначення Дня Незалежності є дуже корисним. Необхідно згадати, що новітній етап державотворчих процесів в Україні був викликаний до життя розпадом радянського союзу, внаслідок чого вчорашні московські колонії отримали можливість стати на шлях розбудови власної держави. Для України першим вагомим кроком у даному напрямку стало те, що 16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР приймає Декларацію про Державний суверенітет України. Одночасно була ухвалена постанова про відзначення в цей день свята, яке отримало назву День проголошення Незалежності України. 19 серпня 1991 року у Москві консервативне угруповання КПРС здійснює спробу державного перевороту, який було швидко придушено, що ще більше прискорило державотворчі процеси в колишніх радянських республіках та остаточний крах СРСР. Наступним кроком з боку Києва стало прийняття депутатами українського парламенту 24 серпня 1991 року Акту проголошення Незалежності України. Цей доленосний документ було закріплено проведенням 1 грудня 1991 року республіканського референдуму, за результатами якого незалежність нашої держави підтримала приголомшлива кількість виборців - 90, 92%, а 24 серпня згідно постанови ВерховноїРади України від 20 лютого 1992 року стало Днем незалежності України.

Історія святкування цієї знаменної дати зазнавала періодично змін, особливо що стосується проведення військових парадів. Але є й незмінні атрибути цього дня - покладання квітів до пам’ятників видатним українцям, молитва за Україну, святкові концерти, феєрверки, виставки, різноманітні мистецькі акції, демонстрація своєї національної приналежності шляхом відповідної символіки - вишиванок, козацького вбрання, зачіски тощо.

За таких умов День незалежності України стає гарним приводом для національної ідентифікації та об’єднання усіх патріотів, зокрема і засобами образотворчого мистецтва.

Виставка художніх творів «Мистецьке єднання» це черговий спільний виставковий проєкт реалізований з Кіровоградською обласною організацією Національної спілки художників України, а тому вона грає всіма барвами мистецького різноманіття.

Сьогодні в експозиції представлено 49 експонатів серед яких, графіка, олійний живопис, скульптура, розписана гільза снаряду. Різні стилі, жанри, техніки, художні композиційні рішення, але все це поєднано однією ідеєю – об’єднати творчу спільноту та суспільство в протистоянні нашому ворогу саме мовою мистецтва, адже це рефлексії на сучасну російсько-українську війну тут і сьогодні, які увійдуть до історії.

Переважна більшість картин - твори членів Національної спілки художників України - Андрія Хвороста (1968 р.н.) «Портрет Героя України Степана Чобану» (2022), «Герої другого фронту» (2023), портрети захисниць із серії «Обличчя незламних» - «Нежіночий погляд» (2022) та «Австрійка» (2024). А далі ціла плеяда талановитих митців - Людмила Демиденко (1968р.н.) «З Україною в серці» (2024), Юрій Вінтенко (1955 р.н.) «Шумлять дерева» (2003), «Безсмертники» (2010), Ігор Смичек (1953р.н.) «Звернення до предків» (2023), «Гегемон» (руський мир) (2023), «Молитва за Україну» (2023), Любов Гусєва (1967р.н.) «Непокірна. Незламна. Незалежна» (2024), Марія Ачкасова (1987 р.н.) «Думи мої думи» (2008), Дмитро Тарасенко (1988 р.н.) «Музей фрески. Бєлград» (2015), Маргарита Смірнова (1998р.н.) «Вид з Каховки на Берислав» (2023), «Арабатська стрілка» (2023), Вадим Медяник (1957р.н.) «Вечір» (2018), «Що є істина» (2021), Ірина Кухаренко (1967р.н.) «Портрет Олександра Сікорського» (2024), «Натюрморт» (2024), Роман Ткаченко (1995р.н.) «Дивись вгору» (2024), Анастасія Плітіна (1987р.н.) «Біля фонтану. Час дитинства» (2011), Володимир Плітін (1956р.н.) «Будинок по вулиці Гоголя» (2023), Валерій Давидов (1954 р.н.) «Україночка» (2024), «Хлібороб» (2024), Анатолій Кімнатний (1980 р.н.) «Артефакти війни» (2023), «Натюрморт з бюстом Т.Г. Шевченка» (2024), Аліна Славгородська (1974 р.н.), «Мелодія літа» (2023), Інна Колесніченко (1981 р.н.) «Синички» (2023), «Чорний Черемош. Верховина» (2023), Ігор Вишниченко (1967 р.н.) «Дендропарк» (2018), Костянтин Титаренко (1989 р.н.) «Бабусина хата» (2022), Вікторія Кондратенко (1997 р.н.) «Портрет Володимира Зеленського» (2023), «Портрет Олени Зеленської» (2023), Оксана Самійленко (1977 р.н.) «Захід сонця» із серії «Повітряна тривога» (2024), Ольга Краснопольська (1983 р.н.) «Повний місяць» (2021), Неллі Кірман (1988 р.н.) «Бойовий танок» (2019) та художня композиція з лаконічним кольоровим рішенням на тематику українського фольклору від Олександра Брітцева (1984 р.н.) «Козак Мамай» (2019) з розписаною гільзою «Козак Мамай» (2024).
Хочеться згадати про тих, хто віддав найцінніше в боротьбі за незалежність – своє життя, адже в експозиції цілий ряд портретів героїв сучасної російсько-української війни, які уже не з нами. До них відноситься блок графіки художниці-землячки Ольга Коломієць (1964р.н.) «Заболотнєв Сергій Вікторович» (2024), «Олександр Носач» (2024), «Бойко Віктор Михайлович» (2024), «Булгаз Віталій Сергійович» (2024), «Сухін Віктор Вікторович» (2024) та «Чухряєв Андрій Олександрович» (2024).

Символічною родзинкою експозиції є скульптура Лариси Кулініч (1972р.н.) «Господар» (2023), бо ми вистоїмо в цій боротьбі та повернемо всі окуповані українські землі і будемо почуватися господарями на всій території нашої процвітаючої незалежної України.

Тож виставка «Мистецьке єднання» є гідним вшануванням чергового Дня народження нашої держави в умовах повномасштабного вторгнення ворога та являється важливою мистецькою подією в культурному житті краю та відображенням роботи Музею мистецтв із висвітлення подій сучасної російсько-української війни.

Анна Недлінська