Fotoinform

Нінель Михайлівна Бокій залишила після себе великий спадок у вигляді низки важливих археологічних пам’яток, відкритих нею, та численних учнів - археологів, викладачів, істориків та музейних працівників.

«Нінель Михайлівна була талановитим, авторитетним науковцем, чудовим педагогом, прекрасною колегою, людиною безмежної доброти, а тому завжди нагородою мала надзвичайну повагу і любов студентів. Вона якось по-особливому відчувала людей. Безпомилково визначала здібних до науки слухачів, завдяки їй багато вихованців нашого факультету пішли у світ науки», - так говорить про неї колега, кандидат історичних наук О.В. Чорний.

Нінель Михайлівна Бокій народилася 20 червня 1937 року у смт Новомиколаївка Запорізької області у родині службовців. 1954 року вступила до Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка на історичний факультет, який закінчила у 1959 році. Працювала науковим співробітником у Київському державному архітектурному заповіднику «Софіївський музей», лаборантом в археологічних експедиціях Інституту археології НАН УРСР. А у 1966 році доля в особі вчителя і наставника О.І. Тереножкіна спрямувала її на Кіровоградщину, де вона нарешті змогла присвятити себе улюбленій справі – археології.

З 1966 до 1978 року Нінель Михайлівна очолювала відділ археології у Кіровоградському обласному краєзнавчому музеї, а потім відділ історії дорадянського періоду. Їй довелося формувати археологічну експозицію, власноруч шукати нові матеріали. Саме завдяки Нінелі Михайлівні почалися системні розкопки археологічних пам’яток на теренах Кіровоградської області, було отримано унікальні матеріали, що прикрасили експозицію музею. Нею були досліджені теми і написані лекції: «Болгари на Кіровоградщині», «Декабристи – уродженці області», «Історія фортеці святої Єлисавети» та величезна кількість інших. Досліджувалось широке коло питань, пов’язаних із заселенням, історією та культурою краю. Та на все її життя особливою любов’ю залишалася Скіфія та проблеми скіфської археології.
Неабияка наполегливість, гострий розум, широта поглядів та надзвичайна працездатність стали фундаментом, на якому формувався та розквітав хист науковця та дослідника. Вона була знаною спортсменкою, захоплювалася легкою атлетикою, альпінізмом, а в кіровоградський період життя ще й парашутним спортом, на розкопки їздила на мотоциклі.
Саме її наставник О.І. Тереножкін спрямував зусилля Нінелі Михайлівни на вивчення заповідної для скіфілогів території – порубіжжя Степу і Лісостепу на Дніпровському Правобережжі. Тут Н.М. Бокій у басейнах верхів’їв Тясмину. Інгульця, Синюхи, Великої Висі дослідила багато пам’яток передскіфського та скіфського часу. Найбільш значними з наукового погляду є дослідження ґрунтових скіфських могильників у Знам’янському, Новомиргородському районах та у м. Світловодськ (до речі, у 2016 році вулицю А. Гайдара в місті Світловодську було перейменовано на честь Нінель Бокій). Працюючи в музеї, вона водночас навчалась в аспірантурі Інституту археології Академії наук. Розробляла наукову проблему «Скіфський період на пограниччі степу і лісостепу Дніпровського правобережжя» В 1980 році Нінель Михайлівна успішно захистила дисертацію.

В серпні 1978 р., коли в Кіровоградському державному педагогічному інституті ім. О.С. Пушкіна (тепер Центральноукраїнському педагогічному університеті імені Володимира Винниченка) було відновлено історичний факультет, Бокій запросили читати найскладніші навчальні курси – «Археологія» та «Історія стародавнього світу». З перших днів роботи в інституті Н.М. Бокій створила студентський археологічний гурток. Під її керівництвом щорічно проводилась археологічна практика студентів. Вона була учасником новітніх розкопок відомого Мельгунівського кургану, а також унікального комплексу – золотоординського міста і могильника ХІУ ст. у с. Торговиця Новоархангельського району, тридцять років життя було віддано роботі з підготовки висококваліфікованих учительських кадрів для Кіровоградщини і для інших регіонів України. У її науковому доробку – понад 70 публікацій, вона була учасником закордонних фахових конференцій у Берліні, Будапешті, Москві, Туреччині.

За результатами своїх досліджень Н.М. Бокій видала цілу низку наукових та науково-популярних праць з історії та археології краю, за які були відзначені обласною краєзнавчою премією імені В. Ястребова.
«… хочеться констатувати, що Н.М. Бокій своєю плідною археологічною роботою долучилася до вивчення практично всіх відомих в області археологічних культур як в степовій, так і в лісостеповій її частині. Результати її досліджень втілені в археологічних експозиціях краєзнавчого музею, археологічного музею ім. Н. М. Бокій педагогічного університету імені Володимира Винниченка (який був створений у 2010 році), в наукових та науково-популярних публікаціях, у матеріалах лекцій. Без доробку Нінель Михайлівни археологія Кіровоградської області виглядала б значно біднішою, ніж є нині. Загалом вона гідно продовжила справу, яку розпочали ще перші місцеві археологи краю – В.М.Ястребов та П.З. Рябков» - говорить її колега, археолог, кандидат історичних наук М.П. Тупчієнко.

В експозиції «Археологія – її життя» представлено документально-інформаційні матеріали, пам’ятна медаль В.В.Попова «Олексій Тереножкін», копії фотографій Нінель Михайлівни Бокій.

Валентина Ноженко