Fotoinform

Минає перша річниця від дня смерті заслуженого художника України, члена Національної спілки художників України, лауреата обласної премії імені Юрія Яновського (1970) і обласної премії в сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства ім. Олександра Осмьоркіна в номінації «Національна традиція» (2007), видатного графіка, унікального живописця Фелікса Полонського (1941-2022)

Митець народився 1 січня 1941 року в селі Хмельовому на Маловисківщині у родині військовослужбовця. У 1968 році з відзнакою закінчив Іванівське художнє училище. Потім працював художником-оформлювачем у Кіровоградських художньо-виробничих майстернях Художнього фонду.

Вся його творчість почалась саме з графіки, якою він захопився ще в училищі. Коли він навчався в університеті на 5 курсі, до них прибув новий студент Муртуз Алі Магомедов, нині народний художник. Саме він прищепив любов до графічних технік, зокрема ліногравюри. В доробку майстра є ціла низка графічних серій – Шахи, Казки, Пам'ять, Українська народна пісня. В експозиції представлені роботи із серії Шахи: «Король», «Королева» та із серії Казки: «Казки» та «Казки-2».

Ряд живописних робіт Фелікса Михайловича приділені українській тематиці. Він усім серцем любив Україну, що і зображував у своїх картинах. Також у своїй творчості митець звертається і до постатей великих українців, художньо осмислюючи їхній нелегкий шлях. Серед його творів є образи Тараса Шевченка, Лесі Українки, Миколи Гоголя та інших.

В образотворчому мистецтві Фелікс Полонський наслідував кращі досягнення світового та вітчизняного реалістичного живопису, сприяв відродженню культури та образотворчого мистецтва в Україні. В творчості прагнув бути щирим та йти своїм шляхом.
Фелікс Михайлович активно брав участь в чисельних обласних, всеукраїнських та зарубіжних художніх виставках, серед яких - «Виставка творів кіровоградських художників в Толбухіно, Болгарія» (1978), «Мальовнича Україна» (1991-2005), «50-річчя трагедії Бабиного Яру» (1991), «Голодомор 33» (1993), «Спорт в образотворчому мистецтві» (1998), «60-річчя Спілки художників України» (1998), «Осінній салон» (1993, 1994, 2000), «70-річчя Спілки художників України» (2008), «Барвиста Україна» (2013) та багато інших. Чимало у його активі і персональних виставок – у Кіровоградському художньому салоні (1993, 1999), Кіровоградському торгівельному об’єднанні «Барва» (1996), Кіровоградському обласному художньому музеї (2002, 2004, 2006, 2011, 2016, 2020), Кіровоградському художньо - меморіальному музеї Олександра Осмьоркіна (2014, 2015), приватній галереї «Єлисаветград» (2016), у місті Вуперталь Федеративної Республіки Німеччини (1999).

Також він був активним учасником Великодніх Благодійних Аукціонів, що традиційно відбуваються в Музеї мистецтв напередодні Великодня. Виїздив на пленери, приймав активну участь у відкритті численних тематичних, персональних та тематичних виставок.
Почерк художника відображає його духовний стан, його особистість, ставлення до світу, а темперамент, смак, рух руки завжди відбиваються в його творчості, створюють неповторний стиль, творчий почерк, за яким будь-яка його робота легко впізнається.
22 червня 2022 року до 40 днів вшанування видатного майстра пензля у Музеї мистецтв було відкрито виставку пам’яті художника, по завершенню якої родина митця передала деякі твори Фелікса Михайловича до фондового зібрання Національного художнього музею, Миколаївського обласного музею імені В.В. Верещагіна, художньо-меморіального музею Олександра Осмьоркіна та до фондової збірки Музею мистецтв, значно поповнивши музейну колекцію творів митця.

Мистецька спадщина митця зберігається не лише у фондах музейних установ України а й приватних зібраннях України, Франції, Німеччини, Болгарії, Австрії, Польщі, Ізраїлю, США.
Фелікс Михайлович Полонський пішов із життя 14 травня 2022 року.

Минулого року команда Музею мистецтв ініціювала перед Міською топонімічною комісією Кропивницької міської ради питання увічнення пам’яті видатного художника-земляка, заслуженого художника України Фелікса Полонського шляхом перейменування однієї з вулиць Кропивницького на честь митця.

Тож маємо надію, що ближчим часом одна із вулиць обласного центру Степової Еллади носитиме ім’я славетного земляка – «живописця з Україною в серці», який усім подавав приклад небайдужості та активної громадянської позиції, а своєю творчістю та наполегливою працею служив своїй батьківщині, сприяючи таким чином не тільки культурно-естетичному, а й національно-патріотичному вихованню населення, в першу чергу – молоді, якій розбудовувати європейську українську державу.

Анатолій Кімнатний, Ірина Лягул.

Фото Ігоря Філіпенка.