Fotoinform

В ці січневі дні мистецька й музейна спільнота Кіровоградщини згадує добру й чуйну людину, талановитого художника, педагога за покликом душі Леоніда Івановича Бондаря, якому би 14 січня виповнилося би 80 років… 

Народився Леонід Іванович Бондар 14 січня 1938 року в місті Павлоград Дніпропетровської області в сім’ї військовослужбовця. У 1955 році, після закінчення середньої школи у м. Бресті (Білорусь) вступив до Кримського художнього училища ім. М.С. Самокиша, яке закінчив у 1960 р. У цьому ж році отримав направлення на роботу до Кіровоградської дитячої художньої школи на посаду викладача. З 1977 по 1989 рік працював на посаді завуча, а з 1989 р. – директора художньої школи. Більше як півстоліття він віддав мистецтву та навчанню обдарованих дітей «художки». Працюючи в міській дитячій художній школі імені Олександра Осмьоркіна Леонід Іванович виховав не одне покоління талановитих художників. Серед яких чимало знаних митців, членів Національної спілки художників України, лауреатів обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсів. Художня школа дійсно була для нього другою домівкою, любимим дітищем, в яку педагог вкладав свою душу й серце. Леоніду Івановичу належала велика заслуга в пропагуванні дитячого образотворчого мистецтва в нашій країні та поза її межами. Ним же була розроблена ціла система виставкової діяльності школи, міжміських зв’язків із громадськими організаціями.
Різноманітною й насиченою була і творча діяльність художника. Мистецька діяльність Леоніда Бондаря щедро розквітла на теренах степового краю. Ним створено чимало яскравих творів, які відрізняються своєю оригінальністю та неповторністю, гострою емоційністю сприйняття навколишньої дійсності, незвичністю композиції, складним співвідношенням кольору та світла. Головним завданням в мистецтві художник вважав передачу настрою на полотні, свого враження від навколишньої дійсності. Для цього він обрав відповідну техніку виконання, постійно вдосконалюючи її шляхом творчих пошуків. Свої твори визначав формулою «експресивний емоціоналізм».

Л.І. Бондар – член Національної спілки художників України, учасник багатьох обласних, загальнонаціональних та зарубіжних виставок. Часто працював у творчих групах будинку творчості «Седнів».
У 2004 р. за вагомий внесок у розвиток і популяризацію образотворчого мистецтва міста Кіровограда, виховання творчо обдарованої молоді митець був удостоєний звання «Заслужений працівник культури України», нагороджений Подякою Президента України, грамотою міжнародного благодійного фонду «Україна», постійно нагороджувався подяками та грамотами міськвиконкому і облдержадміністрації. У 2008 році Леонід Іванович став лауреатом обласної премії у сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна в номінації «Національна традиція».Твори зберігаються в обласному художньому музеї та художньо-меморіальному музеї О.Осмьоркіна, численних приватних колекціях України та за кордоном.
В обласному художньому музеї неодноразово відкривалися персональні виставки Леоніда Івановича: «Квіти учителю, квіти учителя», до Дня Землі, до 50 – річчя творчої діяльності та 70 – річчя з дня народження. Він з радістю відгукувався на пропозиції бути учасником багатьох тематичних виставок та експозицій, різноманітних мистецьких акцій, виступів під час відкриття виставок, які відбувалися у нашому закладі. 12 серпня 2013 року в стінах музею було відкрито виставку, присвячену пам’яті художника. Саме 3 липня 2013 року перестало битися серце Леоніда Івановича…
Пензлеві митця притаманні пейзажі, натюрморти, портрети, картини історичного змісту, пов’язані з трагічними подіями Другої світової війни. В роботах художника можна помітити особливе відчуття кольору – водночас яскраві й стримані відтінки кольорової гами, які дивують своєю емоційністю та незвичністю композиції.
Останні прижиттєві роботи Леоніда Івановича присвячені рідному місту – це краєвиди, архітектура сучасного Кропивницького: «Вулиця Гоголя. Осінь», «Вулиця Винниченка. Сутінки», «Дворцова у темному промені надвечір’я», «Світло в сутінках. Художній музей» та інші. В цих творах митець енергійними і швидкими мазками показує нам своє замилування таємничими вуличками і неповторністю архітектури міста.
На виставці представлені твори художника, надані родиною Леоніда Івановича: «Антошка» (1983), «Автопортрет» (2003), «Перший сніг» (2004), «Перше кохання» (2007), «Ранок. Вул. Шевченка» (2002), «Нічне місто» (2002) та ін. Несподіванкою стали й дві живописні роботи сина – Антона Леонідовича Бондаря «Теплий вечір» та «Червоні троянди». З фондового зібрання музею представлено п’ять творів – «Після грози» (2004), «Натюрморт «Музика Бетховена» (2000), «Будинок із дзеркалами», «Кафедральний Собор» (2003) та «Ковалівська церква» (2000).
Також в експозиції розміщено друковані матеріали, які висвітлюють багатогранний творчий шлях митця.

До речі, колектив художньо-меморіального музею О.О.Осмьоркіна започаткував художній конкурс «Молодіжна палітра» імені Леоніда Бондаря. Цей конкурс було започатковано в 2017 році з метою популяризації образотворчого мистецтва, сприяння розвитку дитячої та юнацької творчості, надання можливості учням та студентам реалізації власних творчих здібностей. 

У наших спогадах Леонід Іванович назавжди залишиться скромною й доброю людиною, художником-романтиком, педагогом за покликанням, активним громадським діячем незважаючи на свій поважний вік. Світла йому пам'ять…

Леся Нестройна , Микола Правда.