Fotoinform

Подібна історія трапилася в місті Кропивницький.

До Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулася мешканка міста Кропивницький, адже дізналася, що на її ½ частину будинку накладений арешт. Звернувшись до відділу територіального управління юстиції з заявою про роз’яснення причини накладеного арешту, отримала відповідь, що виконавчі документи, за якими боржником є дана особа, на виконанні у відділі не перебувають, а строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки. Тому їй рекомендовано звернутися до суду для вирішення даного питання.

Після чого громадянка звернулася до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції, де було встановлено, що згідно постанови про накладення арешту від 14.11.2006 року, з боржника на користь держави стягнуто штраф 136 грн., судовий збір 13,60 грн. + витрати 10 грн. Всього 150,60 грн. Борг в добровільному порядку не було сплачено, тому вирішено накласти арешт на все майно.
Наталія Цуцман, фахівчиня Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, ознайомившись з матеріалами справи встановила, що дата народження і відомості про ідентифікаційний номер були інші, збігалися лише прізвище, ім’я та по батькові клієнтки. Тому даний арешт було накладено помилково.
Наталія Цуцман склала позовну заяву про скасування арешту з нерухомого майна та представляла в суді інтереси клієнтки.
Кіровський районний суд міста Кіровограда виніс рішення, яким позовні вимоги задовольнив в повному обсязі та скасував обтяження, що міститься в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, типом обтяження якого є арешт ½ частину будинку.
Коментує фахівчиня Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Наталія Цуцман.

Алгоритм дій особи, коли вона дізналася про арешт нерухомого майна наступний:

1. Звернення до державного реєстратора або нотаріуса для отримання письмового витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна (в даному витязі міститься інформація про те, хто, коли і на якій підставі накладав арешт і на яке саме нерухоме майно).
2. Звернення до органів, які винесли постанову про арешт нерухомого майна для з’ясування підстави обтяження та отримання копій документів (якщо арешт наклав суд, то відповідна ухвала суду або виконавчий лист були надіслані для виконання в органи державної виконавчої служби за місцем знаходження майна). Виконавча служба зберігає матеріали виконавчого провадження протягом трьох років. Після сплину даного терміну, встановити на якій підставі було накладено арешт дуже складно.
3. Звернення до відповідного органу, який наклав арешт з заявою про його зняття (можливі два варіанти: або арешт знімають і ваше питання вирішено, або надають відмову у знятті арешту з нерухомого майна, яка і буде ключовим документом при підготовці позову до суду).
4. Подавши позовну заяву про скасування арешту з нерухомого майна та отримавши позитивне рішення, яке набрало законної сили, необхідно звернутися до уповноваженого органу для зняття арешту.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.