Fotoinform

Свято називають також Пасха або Паска. Вважається найважливішим християнським святом, яке виказує радість з приводу перемоги Божого Сина над Смертю та вічним Забуттям. У Воскресінні бачать підтвердження життя після смерті, що і є головним змістом святкування.

В Україні святкувати Пасху почали наприкінці першого тисячоліття, з приходом християнства. За біблійним сюжетом, Iсус Христос воскрес рано-вранці і це Воскресіння супроводжувалось великим землетрусом — ангел небесний відвалив камінь від дверей Гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці Марія Магдалина, Марія, мати Якова та Соломія прийшли до гробу з пахощами, щоб обмастити тіло Iсуса, але побачили відвалений камінь і порожній гріб. Тоді схвильованим жінкам з’явився ангел та сповістив про Воскресіння Господнє.
Слово «Пасха» походить від назви старозаповітного свята песах, яке відзначали іудеї в пам’ять про звільнення від єгипетського полону. Пасхальне ягня у євреїв стало прообразом Христа, тому Христос іменується ще Агнцем Божим, Агнцем Пасхальним, Пасхою.
У святкуванні Великодня вбачають язичницьке коріння, яке сягає ще часів до зародження християнства. Зокрема в Україні, в давнину, землероби вірили, що померлі родичі продовжують жити під землею і можуть впливати на її родючість. Саме з цими віруваннями і була тісно пов’язані поминальні обряди навесні.

Існує думка, що євангельська подія — привід святкування Пасхи та пасхальних обрядів, запозичена у язичницьких та юдейських культах і вже в оновленому вигляді пов’язана з особою Христа. Християнські богослови не визнають спорідненості Ісуса Христа з язичницькими воскресаючими богами і вважають істинними тільки євангельські твори. А прихильники язичницького походження вбачають сутність язичницьких обрядів крізь християнське оформлення свята.

Сьогодні свято Великодня в Україні символізує також загальне відродження та оновлення світу. Збереглося багато звичаїв та обрядів, які виконуються й нині та не мають прямого зв’язку з християнством.

До Великодня віруючі готуються протягом семи тижнів Великого Посту - одного з найсуворіших постів , саме стільки часу провів Ісус Христос у пустелі. Вважається, що у ці дні душа віруючого повинна прислуховуватися до страждань Господа, які пережив Ісус Христос в людській подобі в останні дні. Цi сім тижнів називаються седмицями. Останній тиждень перед Пасхою називається Страсна Седмиця.
Особливе значення має Страсний Четвер - день, коли Ісус разом зі своїми учнями під час Таємної Вечері розділив останню трапезу. Цей день ще називають Чистий Четвер, і всі православні по можливості намагаються причаститися. Ввечері в церкві читають 12 Євангелій, де розповідається історія Христових Страждань.

В Страсну П’ятницю з церкви виносять плащаницю - шматок тканини, в яку було загорнуто тіло Христа після зняття з хреста. В цей скорботний день приписується нічого не їсти.

В давніші часи християни після суботньої літургії не йшли з церкви, а залишались там до ночі, харчуючись хлібом і вином. Під час служби священики міняють буденний одяг на святковий.

В ніч Воскресіння Христа проводиться святкове богослужіння (Великодня Служба Божа), святяться паски, яйця та інші страви. Таким чином церква благословляє віруючих після тривалого посту знову вживати «скоромне», тобто їсти непісні страви. Багатий великодній стіл є символом небесної радості і символом вечері Господньої.

Команда Кіровоградського обласного художнього музею підготувала віртуальну виставку робіт з фондового зібрання під назвою «Не щодень – Великдень…». Пропонуємо вам помилуватися «весняними» олійними полотнами членів Національної спілки художників України А.О.Горбенка «Пасхальний вечір» (2002), А.М. Дворського «Натюрморт з писанками» (2001), В.О.Каверіна «Весняна увертюра» (2007), А.О.Данилова «Великдень» (1989), В.І.Осипенка «Пасхальний ранок» (1994), С.Ф. Ніколенка «Скоро Пасха» (2016), які несуть світло, надію та добро, розкриваючи неповторну творчу манеру живописців.

Вишивка гладдю Л.Г.Зоріної «Пасха» (2005) та гуашева робота «Великодні забави» вирізняються яскраво вираженим індивідуальним почерком, являють собою своєрідне поєднання досвіду народного малярства й власної творчої індивідуальності майстрині. Вміло передає емоційний стан, настрій за допомогою різноманітних кольорів і фактури тканин відома майстриня клаптикового шиття Л.І.Кривенко в роботі «Великдень» (2017).

Закликаємо вас на Пасху залишитися вдома і слухати Великоднє богослужіння онлайн. Вдома запаліть свічку, прочитайте молитву і покропіть пасхальні страви свяченою йорданською водою…і святкуйте родиною!

Тричі вітаються на Великдень віруючі, тричі нагадуючи про величний подвиг та жертву Христа, тричі радіють дарованій надії на майбутнє. Христос Воскрес! Бажаємо вам Божої допомоги, міцності духу, сердечного тепла, великодніх радощів. У ці непрості часи хай рідні та близькі будуть здоровими. Хай процвітає наша славна Україна, а у світі панує мир і благодать. Нехай Світла неділя принесе нам Божественне світло. Бережи нас Господь!

P.S.: перебуваючи на карантині, у багатьох з нас є можливість переглянути найулюбленіші фільми. Раджу дорослій авдиторії переглянути у Страсну П’ятницю (17 квітня) фільм Мела Гібсона «Страсті Христові (The Passion of the Christ» (2004), який є спробою детально відтворити останні години земного життя Ісуса Христа. Попереджаю – фільм важкий, з особливим посилом, не кожному «зайде»…)))

Леся Нестройна