Fotoinform

Цей проект має на меті популяризацію творчості українських митців і передбачає влаштування персональних виставок та видання каталогів з інтерв’ю - роздумами художників про мистецтво та життя, репродукціями творів, які яскраво відображають їхні творчі пошуки.

Мартинюк Наталія Олександрівна (1946 р.н.) – яскрава особистість в сучасному українському образотворчому мистецтві. Закінчила Одеське художнє училище ім. М.Б.Грекова, нині ВНКЗ «Одеський художній фаховий коледж імені М.Б.Грекова», живописне відділення (1967) та Ленінградське вище художньо-промислове училище ім. В.І.Мухіної, нині Санкт-Петербурзька державна художньо-промислова академія ім. А.Л.Штігліца, факультет «інтер’єр та обладнання» (1973).
Член Національної Спілки художників України (1982).
Заслужений художник України (2021).
Понад сорок років успішно працювала старшим викладачем Одеського художнього училища ім. М.Б.Грекова. Виховала цілу плеяду учнів, які стали відомими художниками.
Творчо працює в техніці малюнку, акварелі та олійного живопису. Учасник всеукраїнських, міжнародних та зарубіжних художніх виставок. Має численні персональні виставки. Її творчі доробки, написані в оригінальній авторській манері виконання малюнку, є унікальними зразками сучасного українського мистецтва графіки і прикрашають колекції провідних художніх музеїв України.
У 2020 році Наталія Мартинюк передала в дар до фондів художньо-меморіального музею О.О.Осмьоркіна понад двадцять авторських графічних творів 1970-х – 2010-х років, які нині є окрасою музейної колекції «Сучасне українське образотворче мистецтво».
Професор, доктор мистецтвознавства, завідувач кафедри образотворчого мистецтва Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського Ольга Тарасенко в своїй статті «Неоромантизм в творчості Наталії Мартинюк» зазначає: «Графіка Мартинюк далека від об’ємно-пластичного стилю класицизму. В ній діють принципи імпресіонізму і генетично пов’язаного з ним авангарду, де простір такий же активний, як і предмет… Художниця працює олівцями різної м’якості. Важливу роль відіграє гумка, що створює «білий штрих»… Лаконізм чорного та білого графічних композицій Мартинюк порівнянний з чорними й білими клавішами фортепіано, за допомогою яких обдарований музикант здатний передати піднесений стан душі. Композиції Наталії Мартинюк – це вільна імпровізація на тему міста, побаченого як подібність прозорого кристала, що зростає… Інструмент – олівець, гумка, фарба. Засіб – лінія, тональна пляма, колір, композиція. У стилістиці можна помітити парадоксальне поєднання мінімалізму і бароко (або витонченого рококо)».
Графічні твори Наталії Мартинюк приваблюють особливою вишуканістю, вони віддзеркалюють реальний світ, в якому панує краса, гама почуттів, зліт творчої фантазії.