Fotoinform

«... враховуючи вагомий внесок українських вчених-археологів у розвиток вітчизняної археології, дослідження, збереження, популяризацію археологічної спадщини України та на підтримку ініціативи громадськості…».

Збереглося багато свідчень про чисельні розкопки часів Стародавніх Греції та Риму, відомо і про чисельні розкопки епохи Відродження, основною метою яких було, зазвичай, знайти античні скульптури. Але як наука археологія сформувалася тільки на початку ХХ століття, будучи поділеною на розділи, що вивчають побут та культури цілих народів, хронологізацію, характерні ознаки та самобутність певних історичних епох тощо.

Для Кіровоградщини це свято є особливо актуальним, оскільки наша Степова Еллада є богатою на археологічні знахідки. Чого тільки варті відомі далеко за межами Кіровоградщини наші славетні курганні поховання та коштовні археологічні знахідки. Археологічна тематика та археологічні пам’ятки часто знаходили відображення і в творах митців Кіровоградщини, зокрема – в творах живопису.
Одним з таких художників, який оспівував в своїх роботах краєвиди Кіровоградщини, був наш земляк Володимир Федоров (1920-1986).Експозиція презентує його роботу «Курган. Околиця Кіровограда» (1969).

Також неабияку зацікавленість викликає робота славетного художника-земляка Петра Оссовського (1925-2015) «Скіфський курган» - права частина триптиху «Степова Еллада» (2007). Кургани є одним із давніх поховальних пам'яток, обов'язковим елементом яких є куполоподібний земельний насип. Курганні поховання були дуже поширені в минулому. В Україні спорудження курганів продовжувалось майже 5 тисяч років (з середини IV тисячоліття до н.е. до XIII ст. н.е.), протягом пізнього енеоліту бронзового віку, раннього залізноговіку та середньовіччя. Подібний тип поховань властивий багатьом культурам та народам. В цілому в Україні відомо понад 50 тис. курганів.

Ще однією характерною архітектурною пам’яткою нашого степового краю є кам’яні баби – монументальні кам'яні скульптури, які з'явилися на території сучасної України більше 6 тис. років тому. Кам'яні статуї або баби поширені в степовій смузі Європи. Переважно всі зображення скіфів передають бородатих чоловіків.
На стелоподібних корпусах скіфських статуй зазвичай зображені три-чотири предмети: ріг, сагайдак, кинджал-меч. Ріг поміщений в правійруці на рівні грудей, сагайдак - на лівій стороні, кинджал або меч - в лівійруці на рівні поясу. Саме темі кам’яних статуй присвячені роботи «Вартові кам’яної могили» (2008) художника – земляка, члена Національної спілки художників України Степана Письменного (1923-2010) та Сергія Єндовицького (1943 – ?) «Живе каміння» (1990). Вони наглядно ілюструють не тільки високий професіоналізм зазначених майстрів пензля, а й монументальність та автентичність нашої легендарної Скіфії, ліризм і красу української природи та велич землі, яка зберігає в собі ще чимало таємниць, створюючи спокусу для чергових відчайдухів-археологів.

В 2017 – 2018 роках музей вражав відвідувачів виставковим проєктом «Україна – світу» Музею історичного культурного надбання «ПЛАТАР», експонати якого стали віддзеркаленням історії українських земель від Трипілля до Київської Русі. Одна з перлин цієї колекції – зерновик трипільської доби, перееданий організаторами на знак подяки за співпрацю. Цей глек став найдавнішим експонатом колекції Музею мистецтв, датується ІV тис. до н.е.

Але свято було б неповним без тих, кого ми називаємо археологами - невиправними романтиками наукового світу. Саме завдяки самовідданій праці таких вчених-археологів нам відкривається яскравий світ наших далеких і близьких предків, світ, який лежить в основі нашої сучасності. В цей прекрасний День, вітаємо археологів і бажаємо, щоб у них все склалося! Здоров’я Вам і нових відкриттів!

КЗ «Музей мистецтв Кіровоградської обласної ради»
Куратор експозиції - Тетяна Костенко