Fotoinform

В листопаді 1997 року був виданий указ Президента України «Про День української писемності та мови». За ініціативою громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства цим актом встановлено в Україні День української писемності та мови, який відзначається щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті преподобного Нестора-Літописця.

Преподобний Нестор-Літописець – основоположник давньоруської історіографії, перший вітчизняний історик, видатний письменник, мислитель, вчений, чернець Києво-Печерського монастиря.
Всесвітню славу Нестору принесла його участь у літописанні Київської Русі. Він переробив зведення Нікона (1073) та Іоанна (1093), опрацював низку нових усних і письмових джерел, довів розповідь до 1113 року й надав їй літературної форми. Так на початку ХІІ ст. виникла перша редакція «Повісті минулих літ». Написання повісті, безперечно, було справою його життя. Патріот Руської землі Нестор обстоював її політичну єдність, виступав проти між князівських чвар і розглядав історію Русі як частину історії людства. Завдяки державницькому підходу до розуміння історії та сучасності, широті світогляду й літературному обдаруванню Нестора «Повість минулих літ», як зазначив академік Д.Ліхачов, «є не просто зібранням фактів давньоруської історії і не просто історико-публіцистичним твором, а цілісною, літературно викладеною історією Русі».
Також ним написані житія перших руських святих – братів Бориса та Гліба, житіє Феодосія Печерського – засновника монастирського життя на Київській Русі, сказання про перших печерських подвижників і багато іншого.
Преподобний Нестор працював до останнього дня свого земного життя. Мощі святого покояться у Ближніх печерах Києво-Печерської Лаври.
У ХVІІ столітті було написано житіє Нестора, яке увійшло до друкованого Києво-Печерського патерика 1661 р. і «Книги житій святих» 1689 -1705 рр. Димитрія Туптала. На вшанування його пам’яті у 1872 році засноване історичне товариство Нестора – літописця. В Києві встановлено пам’ятники скульпторів Ф.Согояна та М.Антокольського, присвячені «батьку вітчизняної словесності» – Нестору – літописцю.
Зал сакрального мистецтва з нагоди відзначення Дня української писемності доповнено експонатами з фондів обласного художнього музею – книга «Тризвони» (кін. ХІХ ст.), «Повість временних літ», мала пластика Володимира Крутоуса: фігури схимників, ієреїв, монахині, псаломщика, диякона, патріарха Московського.

Науковий співробітник відділу
науково-просвітницької роботи Кіровоградського обласного художнього музею
Леся Дмітрієва