Fotoinform

В соборному Благовіщенському храмі, як і у всіх православних храмах нашого міста і всієї України, зранку була звершена Божественна літургія, наприкінці якої відбулося славлення Первоверховним апостолам а також преподобному Паїсію Святогорцю, день пам’яті (+12.07.1994р) якого відмічається також Вселенським Православ’ям 12 липня.

Потім священнослужителі і віруючі вирушили на місце, де до 30-х років минулого століття знаходився Петро-Павлівський храм і цвинтар (район Полтавської, за супермаркетом «АТБ»).
Там, біля пам’ятного хреста, відбувся святковий водоосвятний молебень з молитвою до святих Первоверховних апостолів Петра та Павла, а також після молебну віруючі разом проспівали вічну пам'ять священнослужителям та будівельникам Петро-Павловської Єлисаветградської церкви і всім, хто був похований на колишньому Петро-Павловському кладовищі. А як ми знаємо, на ньому було поховано багато відомих і видатних єлисаветградців, зокрема міський голова Олександр Пашутін, один із засновників заводу Ельворті – Томас Ельворті, а також перший серед прославлених подвижників віри нашого міста блаженний Даниїл.

Як ми знаємо із історії міста святої Єлисавети, сучасний район Балка колись називався Млинки, а ще раніше - Криничуваті хутори. Район цей знали свого часу як цвинтарний. Тут були іудейське, католицьке, лютеранське, магометанське, караїмське кладовища (всі вони перебували за залізною дорогою, район складів). Окремо від них, в районі сучасної вулиці Полтавська, була виділена значна ділянка землі для кладовища православного зі своїм дерев'яним храмом в ім'я святих Первоверховних апостолів Петра і Павла. Побудований він був не пізніше 1773 року (саме цього року ми зустрічаємо перші збережені згадки про храм). І саме в ці роки біля Петро-Павловського кладовища жив і молився блаженний Даниїл.У 1805 році на місці першого, на той час уже непридатного для богослужінь храму, з ініціативи соборного причту і купця Микити Проніна, був побудований новий Петро-Павлівський храм. До 1850 року цей храм був '' приписаний " до Собору, з цього ж року відділений і отримав самостійність. А ще через 12 років, старанням купця 3-й гільдії Герасима Романченко, недалеко від старого дерев'яного храму, був закладений новий кам'яний трьох-престольний храм. Будівництво його завершилося в 1870 році. Освячено храм також в ім'я апостолів Петра і Павла. Але нажаль за радянських часів, в 30-х роках минулого століття, за наказом богоборчої влади він був зруйнований. А останній настоятель храму протоієрей Миколай Виноградов був заарештований і замучений у місцевій в’язниці наприкінці 1931 року. Його було поховано віруючими разом з замученим за віру настоятелем Грецької церкви на честь Володимирської ікони Божої Матері протоієреєм Платоном на Кущівському кладовищі. Могили цих мучеників за віру православну турботливо зберігаються пручанами і медперсоналом шахтарської лікарні. І саме 12 липня, після відвідування військових частин, місць позбавлення волі (СІЗО) і лікарень, священнослужителі Благовіщенського храму відвідали могилки та відслужили коротку паніхіду за спочилими.

Православні віруючі пам’ятають нашу церковну історію, і вже 18 років поспіль в цей день відзначають велике свято апостолів Петра і Павла торжественним молебном біля пам’ятного хреста на місці зруйнованої святині, яка була частиною славетної історії міста святої праведної Єлисавети - матері Іоанна Хрестителя. На радість усім православним мешканцям міста уже майже 9 років біля Лелеківського кладовища побудований і діє гарний Петро-Павлівський храм.

протоієрей Євгеній Назаренко