Fotoinform

Місцева волонтерка Тетяна Босько розповідає, що спочатку разом з подругами облаштовували помешкання своїми силами, а зараз мають спільний чат із мешканцями села, куди повідомляють про потреби, і люди допомагають речами, або ж фізично.

«Ми - група подружок, які небайдужі до людей, котрі залишись без даху над головою. Облаштовуємо будинки своїми силами: фарбуємо двері, прибираємо, розстеляємо килими й постіль, розвішуємо фіранки і так далі. Щоб навести лад у одному будинку потрібно 2-3 дні, всього «повернули до життя» близько 20 помешкань», - розповідає Тетяна Босько.

За її словами, наразі у селі оселились 258 переселенців, у деяких будинках живуть по 3-4 сім’ї. Проживають там безкоштовно, оплачують лише комунальні послуги.

Тетяна Босько розповідає, що з чоловіком розпочали волонтерську діяльність з перших днів війни, постачаючи продукти харчування в Новомиргородський волонтерський центр. Там у них поцікавились, чи є де у Панчевому розселити внутрішніх переселенців.

«У село приїжджають жити з Сєвєродонецька, Лисичанська, в основному із Донецької та Луганської областей. Звісно люди у більшості з міст, ми попереджували, що життя в селі не таке, як вони звикли. Але вони наскільки були вдячні, що є дах над головою, і не літають кулі та снаряди, що навчились і розтоплювати піч, і носити воду з криниці. За свій рахунок ми купували великі бочки по 300 літрів, аби було їм зручніше користуватись водою», - додає Тетяна.

Наразі Тетяна Босько планує зареєструвати волонтерську організацію, аби мати змогу ще активніше та якісніше допомагати вимушеним переселенцям.