Fotoinform

Щороку, задовго до свята, учні початкових класів Піщанобрідської школи-інтернату пишуть листи святому Миколаю.

Листи починаються з розповіді, що дітки поводилися гарно цілий рік, були слухняними та чемними. А ще просять подарувати їм ляльки, машинки, бантики, носочки, шапочки тощо. Прохання дуже скромні та прості. Домашні дітки про таке навіть не згадують, бо хто ж із них мріє про звичайну іграшку чи розмальовку? Кропивницькі банкіри, як справжнісінькі чудотворці, не лише виконують усі побажання, написані у листах, а й додають від себе смаколики, фрукти, іграшки - все те, що придбали би своїй дитині.

“Кожен із нас вкладає душу, виконуючи побажання діток, - ділиться враженнями Раїса Килимниченко, заступник директора Кіровоградської філії ПриватБанку. - Не один день ми вибираємо подарунки, вишукуючи омріяні кубики, літаки, спінери, ляльки Lol тощо. Так хочеться кожному подарувати тепло наших сердець, поділитися добром та любов’ю. Ми вдячні діткам та вчителям за концерт, яким щороку вони нас зустрічають. Як же вони стараються, вкладають у кожен виступ всі свої уміння і таланти. І танці, і пісні, і гуморески беруть за душу і довго-довго не відпускають. Хочеться обняти кожного і пригорнути”.

Такі зустрічі банкірів з дітьми - то цілий вирій почуттів та емоцій. Хіба можна передати словами радість, щастя, здивування, щиру вдячність на обличчях дітей, які буквально пірнали у пакунки, дістаючи один подарунок за одним: от лялька, потім бантики, потім розмальовки та олівці, і от нарешті ..спінер! Хто б міг подумати, що саме він відіграє найважливішу роль у подарунку:).

“А я ось тут подумав, а чому святий Миколай до кожного пакуночка з подарунками прикріпляє наш лист, - запитав у банкірів, прищурюючи одне око, чотирикласник Сашуня. - То, мабуть, не Миколай виконує наші побажання, - додав з недовірою і підозрою. - Хм.. я знаю, то ви купуєте, - і прошепотів, - дуже вам дякую, мені ж ніхто крім вас не привозить саме те, що хочу я”.

І концерт закінчився, і подарунки знайшли своїх нових власників, а діти ще довго не відпускали гостей. Обнімали, цілували і запрошували приїжджати до них частіше. Ці щирі дитячі почуття вартують дуже дорогого.

“Ми щиро дякуємо усім співробітникам ПриватБанку за добре серце і людяність. Ви навіть не уявляєте, як вони радіють і тішаться вашими подарунками, - телефонує навздогін банкірам Ольга Палівода, заступник директора Піщанобрідської школи-інтернату з виховної роботи. - Ось ви вже і поїхали, а вони по черзі бігають до кожного з нас і діляться з нами своїм щастям - показують, приміряють, пропонують скуштувати смаколики”.

“Ми ще довго не можемо заспокоїтися після приїзду, - додає пані Раїса. - Нас уже на порозі чекають колеги з проханням показати всі фото. Кожен шукає на них свою дівчинку чи хлопчика, хоче на власні очі переконатися, чи сподобався подарунок. Сотні разів перепитують: а як відреагували? а чи приміряли? а чи підійшло за розміром? а чи сподобалося? а чи щось казали? І тішаться, як діти, від того, що вони теж мають відношення до чудес, які відбуваються в день святого Миколая”.