Fotoinform

Вона має на меті нагадати сучасникам про трагічні та героїчні події, що відбувалися в недалекому минулому, вшанувати людей, які, проливаючи кров та жертвуючи собою, вибороли для нас право на життя.
Живописні роботи з фондів музею, що представлені в експозиції, за своїм сюжетом органічно вписуються у хронологічну послідовність партизанського руху 1941–1944 pp., що пройшов у своєму розвитку три періоди, кожен із яких мав свої характерні риси.
З самого початку Великої Вітчизняної війни катастрофічний перебіг подій на фронті змусив радянське керівництво усвідомити, що одним з ефективних засобів стримування і виснаження сил супротивника мала стати партизанська боротьба в його тилу, про що свідчив власний досвід більшовиків часів Громадянської війни.
Першій період партизанського руху хронологічно охоплює час від початку війни (22 червня 1941 р.) і до кінця листопада 1942 p., тобто до оточення військ противника під Сталінградом. Це був час найважчих іспитів для щойно створених партизанських загонів, коли гіркі поразки і прикрі втрати гартували народних месників. У цей період у селі Красногірка Голованівського району діяла молодіжна підпільна організація «Спартак», до складу якої входили учні місцевої школи. Вони розповсюджували листівки, переховували полонених, висаджували в повітря ворожі склади, зривали облави та пускали під укіс поїзди. І майже всі загинули від рук карателів. Один з епізодів героїчної боротьби народних месників з Голованівщини зображено на живописному полотні художника-земляка О.С. Логвинюка (1936–2004) «Комсомольське підпілля Красногірки» (1984).
Другий період партизанського руху, початок якого хронологічно датується кінцем листопада 1942 р. і завершується в 1943 p., позначився найбільшим піднесенням партизанського руху на окупованій території, перетворенням його на фактор оперативно-стратегічного значення. Особливого резонансу набув рейд у Карпати партизанського з’єднання Сидора Ковпака по глибоким тилам супротивника у червні-вересні 1943 p.. Про те, як рейд ковпаківців збурив нацистське керівництво, свідчить телеграма рейхсфюрера СС Г. Гіммлера від 3серпня 1943 р. на адресу обергрупенфюрера СС Е. фон дем Бах-Зелевські, який відповідав за боротьбу з партизанами на Сході. В ній містився наказ, попри все, схопити Ковпака «живим або мертвим». Портрет двічі Героя Радянського Союзу генерал-майора С.А. Ковпака (1887–1967), що належить пензлю народного художника СРСР М.П. Глущенка (1901–1977), займає чільне місце в експозиції.
На завершальному етапі визволення території України від нацистських окупантів (січень–серпень1944 p.), який став третім періодом партизанського руху, перед партизанами України постало завдання активними діями, спрямованими на дезорганізацію тилу ворожих військ, сприяти бойовим операціям Червоної армії. При цьому пріоритетне значення надавалося виходу партизанських загонів і з’єднань на територію Західної Волині та в Галичину.
Панно М.М. Міщенка (1895–1960) «Хрущовський рейд» (1960) розповідає про партизанський рейд по Рівненській, Волинській, Дрогобицькій, Львівській, Тернопільській областях і території Люблінського воєводства Польщі, що проходив з січня по березень 1944 року, коли радянські партизани пройшли з боями 1045 км, провівши 72 бойові та диверсійні операції.
Партизанський рух та підпільна діяльність в Україні в 1941–1944 рр. стали важливим фактором дезорганізації тилу Вермахту на Східному фронті та сприяли звільненню території нашої країни від нацистських окупантів.

Володимир Мороз – науковий співробітник
Кіровоградського обласного
художнього музею