Fotoinform

В селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту в Східній Галичині, поблизу Борислава, в родині селянина-коваля 27 серпня 1856 року народився Іван Франко. Мати, Марія Кульчицька, походила із зубожілого українського шляхетського роду — «ходачкової шляхти». Джерелом перших поетичних вражень стали для малого Івана народні пісні.
Навчався Іван спочатку у сільській школі в Нагуєвичах, а потім у Ясениці Сільній, у Губичах; з 1864 по 1867 рік — у Дрогобицькій школі василіян в школі села Ясениця-Сільна (1862—1864), потім у так званій нормальній школі при василіанському монастирі у Дрогобичі (1864—1867). 1875 року — закінчив Дрогобицьку гімназію (тепер педагогічний університет).
В оповіданнях «Грицева шкільна наука» і «Олівець» ми довідуємося, як важко було здобувати освіту навіть обдарованому селянському хлопцеві. Навчаючись у гімназії багато читав творів європейських класиків, культурологічні, популярні книжки на природничі теми.
Зібрав бібліотеку, в якій нараховувалося близько 500 книжок і українською, й іншими європейськими мовами. Знайомство з творами Маркіяна Шашкевича, Тараса Шевченка, захоплення багатством і красою української мови викликають у нього підвищений інтерес до усної народної творчості, стимулюють запис її зразків.
Франко перший в українській і один із перших у європейській літературі всебічно й по справжньому розробляє тему праці, трудової моралі, яка розвивається пізніше в одну з провідних суспільних і філософських тем світової культури.
Перші літературні твори Франка — вірш «Народна пісня»(1874 р.) і повість «Петрії і Довбущуки» (1875 р.) були друковані в студентському часописі «Друг», членом редакції якого він став з 1875 року. Активна громадсько-політична і видавнича діяльність та листування з Михайлом Драгомановим, організації гуртків у Львові, дописує до польської газети «Praca», знайомиться з працями Карла Маркса й Фрідріха Енґельса та разом з Павликом засновує 1878 р. часопис «Громадський Друг», який після конфіскації виходив під назвами «Дзвін» і «Молот».
У 1881 році Франко став співвидавцем часопису «Світ», після закриття (1882 р.) якого працював в редакції часопису «Зоря» і газеті «Діло» (1883—1885 рр.).
Перекладацький доробок Франка охоплює величезний діапазон світового письменства та усної народної творчості від найдавніших часів до поч. ХХ ст.
28 травня 1916 року Івана Франка не стало.
У Києві по вулиці Богдана Хмельницького на будинку де в 1885 і в 1886 роках жив Іван Франко знаходиться меморіальна дошка.
Експозиція обласного художнього музею носить різноплановий характер, в ній можна побачити бюст Івана Франка, графічні твори, серед яких представлений портрет І.Франка роботи В.І.Касіяна, гіпсову медаль виконану художником-земляком А.В.Німенком та документально архівні матеріали про життєвий і творчий шлях письменника.

Науковий співробітник відділу Кіровоградського обласного художнього музею – картинної галереї Петра Оссовського «Світ і Вітчизна»
Тетяна Ащеулова