Fotoinform

Виникає запитання: у кого ключі до вирішення зазначеної проблеми – у Президента, чи у Верховної Ради України? В той же час, постає інше питання: кому треба зробити відповідні кроки на шляху до законодавчого (юридичного) вирішення звільнення політика – у влади чи в опозиції?
16 місяців за дорученням парламенту Європейського Союзу в Україні працює комісія Пета Кокса і Олександра Квасьневського щодо вивчення проблеми вибіркового правосуддя. 15 жовтня 2013 року очікується оприлюднення їхнього звіту щодо зазначеної проблеми. Успіх місії мав би означати, що Тимошенко буде звільнена від відбування покарання та від кримінальної відповідальності, і як наслідок, вийде на свободу. Це, у свою чергу, практично означатиме, що Україна подолає всі існуючи (а фактично головну) перепони для підписання угоди про асоціацію.
Проте виникає ключове питання: які на сьогодні є правові підстави для звільнення Тимошенко від відбування покарання та від звільнення від кримінальної відповідальності?
Нагадаю, розглядається й третій варіант… Це виїзд засудженої на лікування за кордон. Проте знову ж таки, для подібного розвитку подій в чинному законодавстві немає підстав. Захисники Тимошенко наполягають на повній реабілітації засудженої з подальшим виїздом за кордон на лікування.
Переконаний, що розробкою відповідних механізмів вирішення питання звільнення Юлії Тимошенко у всіх можливих варіантах активно займаються юридичні служби Верховної Ради України, Адміністрації Президента та інші фахові установи.
На мою думку, станом на сьогодні відповідних механізмів чи то звільнення від покарання та від кримінальної відповідальності, так само як і надання дозволу засудженій пройти лікування у Німеччині, (як і в будь-якій іншій країні), не існує. Представники опозиції говорять про те, що Президенту нічого не заважає прийняти відповідний Указ про помилування. Але ж при цьому в опозиції не приховують, що відповідний указ повинен мати реабілітуючі наслідки для засудженої, що дозволить їй взяти участь у президентських виборах.
Найбільш реальною виглядає «схема» звільнення екс-прем’єра шляхом декриміналізації відповідних статей КК України (ст.ст. 364-365). Проте, як відомо, в нашій країні за цими статтями КК України покарані та відбувають покарання сотні засуджених. Тому, «як не крути», а питання знову ж таки виходить із юридичної у політичну площину. Інші варіанти проведення змін до кримінального, кримінально-процесуального та кримінально-виконавчого законодавства потребують складної процедури, і найголовніше – часу!
Відповідно постає запитання: влада чи опозиція має вийти з відповідною законодавчою ініціативою в парламент? Відповідь на нього можна очікувати уже найближчим часом.

Віталій Юрах, завідувач кафедри правознавства КДПУ ім. Володимира Винниченка, депутат обласної ради.