Fotoinform

За словами головного лікаря Леоніда Семка, на сьогоднішній день лікарня може заявити про свою конкурентність порівняно із сусідніми районами.

«Наша лікарня була побудована в 70-тих роках минулого століття і всі ці роки зберігалася в такому ж стані, в якому була побудована. І лише останні 4 роки в лікарню інвестуються великі кошти та приводять її стан у відповідність до вимог сьогодення.

Наша лікарня фінансується з чотирьох джерел і одним з них є допомога Баварського Червоного хреста. Голова організації «Союз Чорнобиль», яка була створена на базі Баварського Червоного хреста, це доктор Йозеф Ціглер, який протягом останніх років надає нам істотну допомогу. Високотехнічне німецьке обладнання, медичне обладнання, ліжка інструментарій, білизна – все те, без чого наша лікарня не могла б існувати жодного дня.

Ця частина фінансування є досить значною і без неї ми б не могли довести лікарню до такого стану, в якому вона є на сьогоднішній день. Хворі, які отримують у нас медичну допомогу, задоволені».
За 4 роки в реконструкцію лікарні було залучено більше 9 мільйонів гривень. За словами голови Благовіщенської РДА В’ячеслава Зосима, за цей термін в районі доклали багато зусиль для того, щоб центральна районна лікарня стала дійсно схожою на сучасний медичний заклад.

«Це була об’ємна праця, яка робилася не один день. Для реалізації запланованих змін це мала бути системна та планова робота. Для початку ми провели детальний аналіз того, що ми мали. Лікарня разом з «первинкою» (вже тоді були поділені на центральну районну лікарню та центр первинної медико-санітарної допомоги), але поділені були більш номінально, а територіально знаходилися в спільних приміщеннях, мали спільну базу. В цьому всьому мав місце хаос. Обидва заклади утримували свою господарську групу, своїх техпрацівників.

Загальна площа – близько 6 гектарів. 14 будівель різного плану: поліклініка, окремо дитяче відділення, адмінцентр, окремо фізіопроцедурне відділення, рентген, головний корпус, господарські будівлі, їдальня, інфекційне відділення – все це було розкидане по величезній території. Ефективність використання цих будівель була низькою. Ми провели значну ревізію. Потім прийняли рішення, що відділяємо територіально первинну медицину – даємо поверх у поліклініці, і робили все, щоб вивільнити приміщення та по максимуму компактно їх заселити в центр первинної медико-санітарної допомоги. За 4 роки ми вивільнили три приміщення, які використовувалися нераціонально, і зараз ми їх не використовуємо, вони законсервовані».

Після цього пацієнтам стало комфортніше отримувати лікарняні послуги. На момент, коли В’ячеслав Зосим прийшов на посаду, головний корпус центральної районної лікарні був у жахливому стані. Там дуже давно не проводились ремонтні роботи, не закуповувалось обладнання. Єдине що було зроблено – в терапевтичному відділенні був зроблений ремонт в палатах. Тодів лікарні одразу доробили господарський блок – хоч одне відділення привели до ладу. Тоді взялися за інші. За терапевтичним почали відновлювати пологове відділення. Спочатку воно було відокремлене та знаходилося в дуже старому приміщенні.

«Ми звільнили одне крило в центральному корпусі та зробили та м капітальний ремонт, – продовжує голова РДА. – Зараз умови, оснащення та дотримання санітарно-гігієнічних вимог тут не гірші, ніж в обласному перинатальному центрі.
Ці роботи виконуватись в 2015-2016 роках. Більшість коштів, які ми використали, були спонсорськими. Бюджети тоді були досить бідні, тому виділяти великі кошти з районного бюджету можливості не було. В 2015 році з рай бюджету на лікарню було виділено 130 тисяч, в 2016-му – 350 тисяч. Але за ці два роки на ремонт пологового відділення було акумульовано ще 350 тисяч гривень спонсорських коштів. Так, ми повністю зробили пологове».

Беручи до уваги вивільнення приміщень було прийняте рішення придбати нове рентген-обладнання і перенесення самого рентген-кабінету в інше приміщення. Отримані із державного бюджету субвенцію на соціально-економічний розвиток (2 мільйони 300 тисяч гривень) спрямували на придбання новітнього рентген-апарату. Такого рівня апарат ура є тільки в Благовіщенській ЦРЛ та в закладі обласного центру. Зробили також на належному рівні ремонт в рентген-кабінеті.

В 2017 році роботи також не припинялися. Того року змогли залучити більше коштів з районного бюджету – 2 мільйони 200 тисяч. Район отримав доручення від голови облдержадміністрації зробити відділення політравми, перемістити відділення фізіотерапевтичної допомоги та перемістити і зробити ремонт відділення денного стаціонару. Це й було зроблено. Таким чином три чверті головного корпусу районної лікарні привели до ладу.

У 2018 році залишалося не доробленим одне відділення – хірургічне: палата інтенсивної терапії, дві операційні, харчоблок і хол другого поверху. Відтак, на сьогодні це зробити вдалося. В 2018 році було витрачено 1 мільйон 50 тисяч на ремонтні роботи і 1 мільйон на придбання обладнання. Приблизно такі ж суми були використані й у 2017 році. Таким чином, за 4 роки була проведеназначна робота, яка у попередні часи не проводилась.

Наразі в головному корпусі ЦРЛ залишилося замінити покрівлю, утеплити стелю та зовнішній фасад. Але для пацієнтів уже все зроблено – внутрішні роботи, заміна вікон, котлів, тепломагістраль, обладнання. Лікарня вже має змогу надавати послуги на досить високому рівні.

«Ми маємо давні дружні стосунки з Баварським Червоним хрестом (Німеччина), – зазначає В’ячеслав Зосим. – Це підрозділ, який надавав допомогу Україні по чорнобильській програмі. Вони працювали з багатьма регіонами. Після того, як після катастрофи пройшов достатньо довгий час, ми вже на особистих контактах вийшли на цих людей з лікарського середовища Баварії. Нам вдалося прив’язати їх до своєї території, і вони до цього дня підтримують з нами контакт, висилають нам медичну допомогу. Щороку ми отримуємо від них один чи два конвої з обладнанням, з медичними меблями. Німці – люди педантичні і серйозно відносяться до справи. Вони вимагають від нас потребу, потім по можливості комплектують конвой, висилають його й одразу місяці через два приїжджають з інспекцією. Воно проходять по всьому закладу, перевіряють, де їхнє обладнання, чи воно задіяне, чи ніде не зникло та чи є від нього практична користь. Тестують також і лікарів на те, як вони освоїли та чи правильно користуються обладнанням. І от, якщо німці лишаються задоволеними, то наша співпраця продовжується. Останній конвой, наприклад, містив дороговартісний ендоскоп. У митній декларації вони вказали його вартість у 6 тисяч євро, а насправді на ринку такий коштує близько двох мільйонів. Коштовне обладнання ми отримуємо від них постійно. Крім того, і меблі, й стерилізатори, хірургічні інструменти, кілька УЗД-апаратів, флюорограф – безліч цінного та технологічного обладнання. Доктор Йозеф Ціглер, який очолює цю роботу з німецької сторони, представлявся до високих державних нагород як в Германії, так і в нашій країні. Тобто, такі значущі люди співпрацюють з нашим закладом. Їхня допомога нас ще більше стимулює до роботи. Коли вони приїжджають з інспекцією, то задають питання: «А що ви зробили за цей час для своєї лікарні?». І щоб не кліпати очима, ми мусимо там щоденно щось робити та покращувати заклад».

В 2014 році медична галузь району знаходилася у нездоровому стані. Люди приходили до голови ОДА і скаржились, хоча чиновники звітували про те, що все гаразд. Незадоволення людей стало першою рушійною силою, яка змусила районну владу звернути посилену увагу на галузь охорони здоров’я. Тоді ж було вирішено робити кадрові зміни. Довелося змінити головних лікарів і в центрі первинної медико-санітарної допомоги, і в центральній районній лікарні. Після того, як прийшли нові лікарі, вони перезавантажили також інший персонал, серед своїх підлеглих зробили деякі кадрові ротації, і вже потім ситуація почала змінюватися на краще.

Із початком медичноїреформи районний центр первинної медико-санітарної допомоги став одним із перших до її реалізації. Заклад є в лідерах за рівнем підписання декларацій та навіть був готовий з першого півріччя перейти на нові бюджетні відносини, але в силу певних технічних моментів ще один квартал працюватиме в старій системі координат. В цілому, як зазначає голова РДА, відношення медпрацівників до пацієнтів навіть в ході перших кроків медичної реформи уже змінилося.

«Сімейний лікар уже зрозумів, що лікар є обслуговуюча персона, а пацієнт є головною діючою особою галузі. Лікар працює для пацієнта, а не пацієнт існує для того, щоб жив лікар. Тобто, змінився світогляд. Я вважаю, що це – найперший і найбільший позитив в даній реформі. І далі, коли ми все розкладемо по своїх місцях, ми зможемо рухатися вперед. Треба не зволікати і робити так, щоб і друга ланка реформувалась та стала комунальним підприємством, щоб мала право надавати платні послуги – це все вимога часу. Не можна залишатися в «совковому» мисленні і думати, що хтось комусь зобов’язаний і що все повинно саме з неба впасти – ні. Кожен має дбати від народження про своє здоров’я. Держава повинна стимулювати людей бути здоровими, вести здоровий спосіб життя. Не можна так, щоб хтось двадцять років курив, по 50 гривень витрачав на пачку цигарок, здобув собі якусь хворобу і тоді приїхав до лікарні й казав «лікуйте мене безкоштовно, бо я собі вгробив здоров’я». Людина повинна береги своє здоров’я і держава повинна орієнтувати людей на це з самого початку. І реформа саме це і робить – в цьому і є її суть. Я двома руками її підтримую».

На думку В’ячеслава Зосима, влада в районах як виконавці в контексті цих реформ повинні максимальнозабезпечити лікарню гарними умовами для пацієнтів та для персоналу. Залучити всі можливі джерела – державний бюджет, місцевий бюджет, спонсорські кошти, міжнародні організації.

«Всі джерела, які хочуть нам допомогти, ми їх хапаємо за руку і тягнемо сюди, тому потреба в медичній галузі надзвичайно велика. Як дороги не стануть за один день як в Європі, так і з медициною – ми розуміємо, скільки на це треба часу та капіталовкладень. В один десь вона не зміниться. Головне, щоб не було хаотичності. Є ціль, є план і потрібно по ньому планомірно рухатися – тоді буде результат. Нехай він буде не сьогодні – нехай завтра. Те, що на сьогодні є в лікарні, це вже результат, але результат чотирирічної праці. Так само і в державі. Є багато скептиків, які кажуть «і те погано, і те…». Погано робилося не сьогодні й не вчора. Ми двадцять років змарнували тоді, Радянський Союз до перестройки теж почав занепадати – тобто є об’єктивні чинники, які за раз та в один момент не зміняться. Бути скептиком та критиком сьогодні – це дуже легка справа, але це неконструктивна позиція. Треба працювати і розуміти, що ти робиш, для чого і чого ти хочеш досягнути. Тоді буде змінюватися наше життя, наше оточення. Люди, які працюють і налаштовані на позитив та конструктив, вони з часом обростають аналогічними людьми, аналогічними командами, і лише спільними діями можна досягти успіху».

На сьогодні районна державна адміністраціядобре співпрацює з районною радою, має непогані стосунки з усіма сільськими радами. Благовіщенський район –специфічний. Через нього проходять автомагістралі, а на них є заправки. Вони, згідно зі змінами в законодавстві, платять акцизний збір до місцевих бюджетів. На території району є сільські ради, які багатші за районний бюджет.

«Не сільські ради звертаються до нас по фінансову допомогу, а ми звертаємося до сільських рад, щоб прийняти участь у тих проектах, які ми хочемо просунути, бо це на суспільне благо, – завершує Зосим. – Ви багаті, у вас сьогодні є ресурс – давайте його раціонально використаємо. Не лише на благо вашої сільської громади, а на благо всього району. І коли сільські голови це бачать, то вони йдуть на співпрацю, діляться фінансовим ресурсом. На прикладі лікарні – бюджети сільських рад неодноразово надавали субвенції районному бюджету на цільові види робіт. Я вдячний всім, хто до цього був причетний».