Fotoinform

Концерт-вистава відкрила перед глядачами неповторність японської вокальної музики у народній та авторській мелодії. Митці присвятили захід відзначенню року Японії в Україні.

З самого фойє театру можна було поринути в атмосферу іншої країни. Цьому спіткала й фотовиставка, присвячена Кіото, яку представив українсько-японський культурний центр. А японський каліграф Hitoshi Nakamura для всіх бажаючих зробив написи на згадку. Зарядившись гарними враженнями, публіка перейшла до зали, де солістка театру, лауреат міжнародних конкурсів Олена Гребенюк (сопрано), Марія Поляшова (фортепіано), Un Ryu (японська флейта шякухачі), дитячий ансамбль «МirRа» подарували прилив енергії добра та пізнання частки багатогранної культури країни Сонця.

Такий проект реалізовується не вперше - наголошує Олена Гребенюк. “Три роки тому, у 2014 році, ми з режисером- постановником Дмитром Тодорюком створили виставу на цій же музиці, з цими же творами, але на великій сцені. Ми показували 10 станів жінки: переживання, ревнощі, злість, нудьга, кохання, щастя…Я була вдягнена в справжнє кімоно. На сцені ж були великі декорації. В цей раз ми зробили концертний варіант”.

Найголовніше, що бажають донести творці вистави - музика японська є і вона досить ніжна, та гідна, щоб звучати в усіх куточках світу. За словами режисера-постановника концерту-вистави Дмитра Тодорюка: “Цю ніжність ми власне й доносимо концертом, а в той же час показуємо європейськість, адже багато в японській музиці є прийнятних нам мотивів”.

На спектакль завітало чимало людей, серед них і японці, що проживають в Україні. Показником успішності вистави стала реакція гостей заходу - японці перебуваючи в українському театрі відчули себе, ніби вдома. Серед них і Хітоші Накамура з Токіо підкреслив: “Мені дуже приємно, що люди створили спектакль з японськими народними піснями, дуже сподобалась кожна частинка вистави. Вражаюче, це ж так складно - співати на іноземній мові та передавати увесь сенс її змісту. Я вдячний тим, хто працював над ним. Відчув себе ніби вдома”.

Для українців же вечір відзначився відкриттям для себе нової музики, яка заспокоїла, а в той же час підзарядила. До речі, це й було метою акторів.“Ми бажали донести до людей щось нове, ми грали музику, яка несе тишу, - наголосив актор Un Ryu , - Через музику ми бажали передати те, чого не вистачає зараз, а саме - миру, гармонії, тиші,- акцентував митець, додаючи,- Я граю на шякухачі близько 15 років, вона вміє зцілювати, вона дарує звуки, які ніби вітер,ніби птиці… Від прослуховування цієї музики, завдяки звуковим хвилям, передаються казкові враження від яких з'являються по шкірі мурахи”.