Fotoinform

Роман займається ілюзією більше 10 років. На сьогоднішній день його талант та майстерність високо оцінили у багатьох країнах світу. На досягнутому харизматичний чоловік не зупиняється та продовжує дивувати глядачів новими трюками.

Його номери є різнохарактерними. Що він тільки не робив на сцені: і літав, і читав думки глядачів, і змушував зникнути величезний трактор, і багато-багато іншого. До речі, серед учасників його виступів вже побувало чимало зірок українського шоу-бізнесу. Інтерес до трюків у Романа проявився ще у дитинстві.

Найперший Ваш фокус був пов'язаний з картами?

Роман Бондарчук: Безумовно, карти - це найпопулярніший реквізит. Але якщо мене не підводить пам'ять першим моїм фокусом було зникнення монет, які брав у глядачів - у батьків, у бабусі з дідусем. Для мене це був хороший, прибутковий фокус, для них в цьому плані не дуже (сміється). На вивчення цього трюку у мене пішло приблизно 15 хвилин.

Вражаюче ... всього лише 15 хвилин ...

Роман Бондарчук: Коли ти дитина, тобі хочеться якомога швидше вразити, показати. Потім, коли ти втягуєшся в цей, як і в будь-який процес, ти вже готуєш, ставиш для себе нові цілі, нові плани, нові фокуси, більш усвідомлено, що вимагають більшої уваги і підготовки. У тебе вже є посидючість, ти розумієш, заради чого ти б'єшся над результатом, і тоді вимоги ускладнюються все більше і більше.

У багатьох інтерв’ю Ви казали, що найбільше полюбляєте ментальну ілюзію ( читання думок і вгадування подій), що дуже вражає. Коли і при яких обставинах Ви познайомилися з цим жанром ілюзії?

Роман Бондарчук:Якщо не підводить мене моя пам'ять, я побачив по телевізору, як людина передбачала події або вчинки людей,  в той момент я скептично віднісся до цього. Це було на межі психологічних фокусів, а психологія - це не ВАУ- ефект. А потім, коли став трохи старший, побачив, як це працює на людей, що це все таки це є жанром, і можна робити подібні експерименти, але для цього потрібні особливі знання і колосальна практика. І я з свідомого віку почав експериментувати в цій області.

Чи багато часу пішло на підготовку до першого виступу з ментальним фокусом?

Роман Бондарчук: Перший досвід у цьому жанрі був доволі простим. Багато, хто в дитинстві намагався вгадати число. Якщо попросити людину задумати число від 1 до 10, то він назве яке? Назвіть, що перше спало на думку.

 П'ять.

Роман Бондарчук:Ви другий варіант, варіант перший - все називають 7. Тобто 7 і 5. Трохи більше знайомства, і я міг би сказати точніше яку цифру Ви назвете, і навіть записати її. Багато дітей один одному показують розіграш, де треба задумати число, колір, якісь лічилки, це найпримітивніший досвід, який показує, як працює наш мозок в стресових умовах. Адже коли в першу чергу людині потрібно щось робити, плюс на сцені, він буде діяти по якихось своїх шаблонах і канонам, у нього немає можливості подумати, виробити новий план. Він буде робити те, що він робить завжди, як би він не намагався. Як дізнатися, що він робить завжди? Це загадка. Тут потрібно все таки з людиною поспілкуватися, показати йому пару якихось фокусів з монетою, з картами на абстрактну тему, просто подивитися, як людина мислить, синхронізуватися з ним і потім вже можна робити такі ось досліди.

Чи користувалися Ви трюками для особистих цілей?

Роман Бондарчук:Злукавлю, якщо скажу - ні (сміється). Користувався, звичайно, але це, напевно, просто, щоб викликати до себе прихильність людей. Адже в будь-якому випадку фокуси - це спілкування з людьми, нові знайомства. Найчастіше це допомагає в спілкуванні, також як і чарівна усмішка, вона завжди працює, як фокус, створює настрій, відкриває іноді дуже глухі двері.

Світ ілюзії, на Вашу думку, підвладний кожній людині?

Роман Бондарчук:Так само можна сказати, що кожному підвладний спів або танці, проте кожен буде по-різному в цьому виглядати та почувати себе. Хтось органічно може виглядати у великій ілюзії, з великими трюками, фокусами. Комусь пасують ментальні експерименти, наприклад, неординарній людині, схожій на того, хто міг би передбачати, не зі світу цього. Інші ж більше схильні до мікромагії - фокусів з дрібними предметами. Треті миттєво знаходять спільну мову з дітьми. Є специфіка, все залежить від того, куди душа людини лежить.

Ви активно проводите майстер-класи з ілюзії, як можна стати їх учасником?

Роман Бондарчук:Заняття проводжу здебільшого індивідуального формату. Найчастіше мої учні, як це не дивно – дорослі, а не діти. Ми домовляємося про контекст, за яким вони хочуть майстер-клас. Не мало важливим є то, що вони з набутими знаннями будуть робити далі: дивувати друзів, або просто розважитися, або може це перші кроки до здобуття другої професії. Від цього залежить хід майстер-класу. Крім того, раз у півроку ми запускаємо великі майстер-класи на 30-40 осіб. В його рамках немає якихось занадто секретних фокусів, за що дуже раді мої колеги. Адже є фокуси, на які потрібна ліцензія на показ на ТБ, в шоу, те ж саме, що ліцензія на якісь спецефекти або фонограму.

У кожній сфері є проблема плагіату. Які складаються справи в світі ілюзії? Чи є якісь способи боротьби з плагіатом?

Роман Бондарчук: Звичайно ж, спільнота професіоналів погано ставляться до тих, хто не купує патент, а є крадієм того чи іншого трюку, однак немає ніяких покарань, штрафів. З одного боку через доступність, жанр трохи став ближчим. Тому що раніше один якийсь великий ілюзіон мав ціну 15-20 тисяч доларів. Дуже складно відбивати, зберігати, підтримувати бюджет. З іншого ж боку краще по совісті заплатити, знаходити друзів, чим не поважати творців, професіоналів. Якщо це не ти придумав фокус, ти не в праві його брати і привласнювати собі.

Повертаючись до теми майстер-класів, Ви прочиняєте «двері» у світ ілюзії, але не повністю, правильно зрозуміла?

Роман Бондарчук:Демонструю секрети елементарних фокус. Розкриття якихось простих секретів дозволяє зацікавити, показує наскільки насправді це складно. Ти не зробиш його, навіть знаючи секрет, знаючи реквізит. 10 років практики, хоча б 5 і тоді можливо вдасться. Не треба думати, що можна відразу стати зіркою Голівуду в цьому жанрі.

Зараз дуже популярно стали тури публічних людей з тематичними майстер-класами і це користується досить великим попитом. У Вас не було такої думки гастролювати по Україні з майстер-класами?

Роман Бондарчук: Проведення майстер-класів - це для мене більше, як хобі. Це вимагає більше вкладень, ніж якогось розвитку. Ідея хороша, але в реалізації вона буде досить трудомістка. Ми схильні до того, щоб зробити тур, а на кожному концерті розкривати один з базових фокусів. Організовувати окремий тур з майстер-класами не було думки.

Як відомо, зараз Ви готуєтеся до Всеукраїнського туру. Розкажіть про нього, коли він стартує?

Стартує восени. Зараз ми ведемо переговори з партнерами, щоб провести відбулось шоу, здивувати кожного, без винятку глядача. На сьогоднішній день ми плануємо об'їхати 10 міст, це міста мільйонники, найбільші зали. Скоро будуть відомі точні дати концертів. Це буде перша частина туру. Потім можливо ми захопимо ще 25 міст. У планах звичайно не тільки Всеукраїнські тур, а й величезне бажання дивувати глядачів у всьому світі. Аудиторія всюди добре сприймає цей жанр, так що плани у нас «наполеонівські».

З Вами напевно працює велика, дружня команда…

Роман Бондарчук: На сцені один фокусник, але у нього за спиною завжди хороша команда, яка працює заради того, щоб максимально дивувати людей. Момент магії виходить завдяки великій нашій дружній родині, одному в принципі це не під силу.

Дивуючи людей ілюзією, Ви вірите в магію?

Роман Бондарчук:Однозначно магія є. Іноді відбуваються речі, які могли або не могли трапитися, або ж це збіг обставин ... Дуже багато якихось закономірностей. Я не дуже забобонна людина, але є деякі штуки, які я просто бачу, як вони відбуваються, для мене є магією. Для мене магія - це щаслива сім'я, діти, хороші відносини (це взагалі рідкісна магія зараз). До цього не можна ставитися, миттєвого моменту життя, це потрібно цінувати, звертати на це увагу.

А чи не думали створити тематичну книгу?

Роман Бондарчук: Думав, один з варіантів був більшою мірою не про фокуси, а про життя за лаштунками. Тому що книги про фокуси - це як енциклопедія. Мені ж цікаво читати якісь знакові події у ілюзіоністів, у Гаррі Гудіні наприклад свої моменти. До речі він був перший ілюзіоніст, який створив підручники для ілюзіоністів, він повідав - чим повинен володіти ілюзіоніст, про акторську майстерність, технічні навички, вміння спілкуватися з людьми і показує багато іншого. Мені цікаві такі знакові якісь поворотні моменти у кожного, до чого доходило, і як він йшов в своєму розвитку далі. Як особистість намагаєшся зрозуміти іншу особистість, це теж цікаво.

Чи правда, що Ви є актором театру на Подолі?

Роман Бондарчук: Ні, я брав участь буквально в одній виставі, на той момент я вчився на першому курсі естрадної академії. Мене запросив дуже відомий режисер Олег Ліпцин для постановки «Игрок». У мене була епізодична роль без тексту, я робив те, що добре вмію - маніпулював картами. Ось такий мій театральний досвід.

Хотіли б далі продовжувати акторську діяльність?

Роман Бондарчук: Тільки якщо із застосуванням своїх трюків. Плануємо перезапуск свого youtube каналу. Зараз активно працюю над своїм контентом, а бути в кадрі теж є свого роду акторством. Тому і в інших сферах, крім театру є акторська діяльність.

Вихід на сцену для Вас не став буденною справою без крапельки хвилювання?

Роман Бондарчук: Кожен вихід на сцену - це мандраж, це відповідальність, в першу чергу за довіру людей, які купили квитки і прийшли на твоє шоу, і твоїх фанатів, яким подобається те, що ти робиш. Це не може стати повсякденним. Ти весь час вчиш нові трюки, уявляєш їх публіці. Коли у тебе фокус відпрацьований на публіці на 99,9%, ти вже можеш грати з глядачем, ти вже кайфуєш. При цьому, кожен раз перед тобою сидить новий глядач. Не буває однакових глядачів, навіть якщо це близнюки, у них все одно різна реакція. Навіть, наприклад, місяць по іншому зійшла, і одні і ті ж люди можуть по-іншому сприймати шоу. Тому це не може бути буденністю. Якщо це стає буденністю, кидай, займися чимось іншим, якщо вже це настільки набридло. Я сподіваюся, що у мене до буденності не дійде.

Дякую, Романе, за щирі та цікаві відповіді. Чи можна Ваш автограф?

Роман Бондарчук:Можна, а Ви на мене кредит не візьмете? (Сміється)