Fotoinform

Марш розпочався біля оберега міста - Янгола-охоронця, пройшов через головні вулиці до пам'ятника Хмельницького. Учасники акції рухалися центральними вулицями із закликами: "Вишиванка – не дрескод, її носить патріот!", "Бандера, Шухевич – наші герої. Вони воювали за нас із тобою!", "Україна – понад усе!", "Слава Незалежності! Навіки слава!». Також усі разом виконали пісню «Червона калина».
Кілька сотень людей, вбраних у вишиванки – від маленьких дітей до поважних учасників, – вкотре засвідчили, що українські традиції живуть у серцях сучасників, проростають новими ідеями, воскресають забутими піснями. Приємно було бачити не тільки окремих кіровоградців у вишиванках, а й цілі родини.
Опісля урочистої ходи, яка завершилася на площі Богдана Хмельницького, почалося свято, приурочене до Дня Незалежності України. У своїх виступах гості і організатори вітали кіровоградців із великим святом, наголошували на тому, що подібні заходи сприяють поширенню патріотичних настроїв, духовно об’єднують і надихають. Зокрема, голова обласної організації ВО «Свобода» Олександр Ромащенко зазначив: «Наша ідея параду вишиванок настільки сподобалася владі, що вони вирішили теж не відставати, тому провели й собі подібний захід. І це безсумнівно – позитив. Але одне вони не врахували – на наш приходять люди за покликом серця, за власною ініціативою. Захід, ініційований владою, – парад «ряжених», адже ні для кого не секрет, що з кожного району Кіровоградської області були звезені працівники культури та школярі, а для чиновників міста була встановлена добровільно-примусова квота явки від кожної організації, що звичайно призводить лише до внутрішнього протесту у людини та продовжує формувати негативний образ тієї ж вишиванки у чиновників.. Істинність від показовості відрізнили всі. Отже попри змушенні кроки влади, під впливом «свободівців, у напрямку розвитку незалежності, натхненні поривання, бажання внести новизну у святкування, пафос і помпезність, їхній парад був лише формальністю».
За традицією було проведено конкурс вишиванок, взяти участь у якому могли всі бажаючі. Кожен учасник повинен був розказати історію свого національного одягу і пояснити, чому вони взагалі носять вишиванки. Цікаво, що у цьому році учасники представили величезну палітру вишиванок. Були тут і вишиті власноруч, і з бабусиної скрині, і стильні, і вишукані. Та головне – для всіх учасників вишиванка – це не просто одяг, а вияв їхнього національного єства, засіб боротьби з антиукраїнською владою. Усі переможці отримали призи, а маленькі козаки і козачки, яких, до речі, чимало завітало на свято, – іграшки. Захід закінчився виконанням національного гімну.
А ще учасники ходи з ініціативи Кіровоградської молодіжної організації ВО «Свобода» зібрали 840 гривен для допомоги нашому побратиму з Волині Андрію Кахахану, який потребує негайного медичного втручання, вартість якого не під силу сім`ї для Андрія.
Вишиванка – це вияв української сутності, це не тільки наше далеке минуле, а теперішнє і майбутнє, це ін’єкція від страшного вірусу манкурства. Наш народ пережив чимало поневірянь, принижень, цькувань, але ніколи і ні за яких умов не втоптав у болото зневіри і зради святий оберіг нашої нації – вишиванку. Бо саме віра у майбутнє і традиції об’єднують особистостей у суспільство, а не у безликий натовп. Сьогоднішній парад вишиванок красномовно засвідчив, що в кожному з нас закодовано ген українства, тому ми повинні любити свій народ і всіляко творити словом і ділом спільне майбутнє.
 

Олеся Копецька