Оперативна інформація в телеграм каналі https://t.me/fotoinform

У Кропивницькому відкрито експозицію до 130 річчя художника-земляка

Август 19, 2016 | Новини | Просмотров: 801 | Комментариев: 0

19 серпня 2016 року в обласному художньому музеї розгорнуто експозицію «Співець землі молдавської» до 130-річчя від дня народження нашого видатного земляка, художника, педагога, заслуженого художника Молдавської РСР Олександра Федоровича Фойницького (1886 – 1973).

Постать Олександра Фойницького відноситься до тієї когорти наших славетних земляків, в тому числі – геніальних майстрів пензля, чий талант розквітнув на теренах іншого краю, ставши безцінним подарунком йому від нашої Степової Еллади. Майбутній художник народився 23 серпня 1886 року на Єлисаветградщині у селі Корлюгівка. Навчаючись в реальному училищі нашого міста, він став одним із тих, кому випала велика честь стати учнем славнозвісних вечірніх рисувальних класів, уроки живопису в яких викладав молодому Фойницькому сам Феодосій Козачинський - талановитий художник, педагог, один із фундаторів Єлисаветградської картинної галереї. Отримавши базові навики та додатковий запал людові до образотворчого мистецтва від цього унікального майстра, Олександр продовжує навчання за фахом у Одеському художньому училищі, яке закінчує у 1912 році.

В 1913 році Фойницький успішно складає іспити до Академії мистецтв, але через скрутне матеріальне становище перспективний художник не має можливості продовжувати навчання в цьому елітному учбовому закладі і був змушений залишити Петербург. Подарунком долі можна вважати той факт, що саме в цей непростий час Олександр Федорович отримує запрошення викладати графічні роботи в гімназіях міста Тирасполя, адже саме це місто стало для художника другою батьківщиною, подарувавши йому чимало чудових краєвидів та давши можливість для реалізації свого творчого потенціалу. Фойницький працює викладачем малювання та креслення у Тираспольській школі, стаючи також засновником та керівником місцевої студії живопису і малювання. Першою значною роботою художника стали ілюстрації до букваря та брошур для Молдавського книжкового видавництва 1920-х років.
Але головне, що за допомогою простого олівця Олександр Федорович фактично стає документалістом тогочасної епохи, старанно відображуючи історичні зміни в житті міста, новобудови і мальовничі куточки Тирасполя та навколишніх міст. Героями робіт художника часто ставали прості люди, які своєю важкою та жертовною працею творили нову історію краю - робітники-будівельники, вантажники на Дністрі, вчителі та інші.

Літописом життя довоєнного Тирасполя стали чудові станкові акварелі Фойницького: «Новий житловий будинок в Тирасполі» (1933), «Будівництво театру в Тирасполі» (1935) та інші , які, на превеликий жаль, загинули разом з іншими роботами митця в роки Великої Вітчизняної війни у зруйнованому фашистами Тираспольському художньому музеї.

На щастя, війна не загасила творчий запал митця, навпаки – саме в післявоєнний період творчість Фойницького ніби отримує друге дихання. Художник-літописець надає перевагу картині-пейзажу, продовжуючи засобами образотворчого мистецтва документувати відродження і розвиток післявоєнного рідного міста. Прагненням художника було створити монументальну синтетичну картину про післявоєнне оновлення Придністров’я, завдяки чому з’являється картина «Завірюха» (1957), яка є віддзеркаленням важкої та самовідданої праці громадян тогочасної країни, і одночасно - художнім символом післявоєнного відродження останньої.

Визнання митцю принесли пейзажі з видами на ріку Дністер. В фондах обласного художнього музею зберігається одна з найвідоміших його картин «Паром на Дністрі» (1947). На ній перед глядачем постає панорама подій, які розгортаються на Дністрі біля причалу. В м’яких ліричних тонах передається вся краса і своєрідна чарівність цієї молдавської річки. Художник намагається створити епічне оповідання про оновлену Молдавію, про її долини та пагорби, про широку і повноводну річку Дністер.

Однак творчість Олександра Федоровича пейзажами не обмежувалась, оскільки він досить активно працював і в інших жанрах образотворчого мистецтва - портрет, натюрморт, станкова графіка.
Фойницький створює ряд портретів, які пронизані його позитивною енергетикою та життєрадісним сприйняттям життя. Своєрідною візитною карткою художника в цьому напрямку є одна з кращих його робіт - «Автопортрет» (1953), у якій митець не тільки фіксує свій зовнішній вигляд, але й розкриває перед глядачем свій внутрішній світ. Художник зобразив себе за мольбертом і з пензлем в руці, що символізує сенс всього життя майстра, а саме - жертовне служіння образотворчому мистецтву.
Особливе місце в творчості Фойницького завжди займали натюрморти, тим більше, що у художника був чудовий, доглянутий сад, який став для Олександра Федоровича справжньою творчою лабораторією, де він міг працювати годинами. Та й колоритна, яскрава, неповторна природа сонячної Молдавії з її чудовими апетитними фруктами (чого тільки вартий виноград!) давала художнику багато цікавого матеріалу, завдяки чому з’являлись такі картини як «Натюрморт. Абрикоси», «Виноград у кошику» (1966) та інші. Декілька робіт Фойницького присвячені цвітінню бузку - «Натюрморт. Бузок» (1961) , «Кущ бузку» (1966). Він взагалі дуже любив місяць травень, коли все навкруги розцвітає і буяє яскравими кольорами.

Молдавська земля пам’ятає Олександра Федоровича не тільки як талановитого та життєстверджуючого художника-літописця, а й як активного учасника створення республіканського художнього училища, керівника журі всіх художніх виставок та члена Спілки художників Молдавії.
Приємно усвідомлювати, що творча та громадська діяльність нашого земляка були гідно оцінені. В 1957 році йому було присвоєно звання заслуженого діяча мистецтв Молдавської РСР, в 1968 році рішенням міста він був обраний почесним громадянином Тирасполя, а в 1975 році, через два роки після смерті художника, Тираспольській художній школі було присвоєно ім’я Олександра Фойницького. На сьогодні художні твори митця зберігаються практично у всіх художніх музеях Молдови.
Свого часу в нарисі популярного художнього календаря «Сто пам’ятних дат» (1986) один з мистецтвознавців відзначив: «Художник і викладач, організатор і громадський діяч Олександр Федорович Фойницький своєю творчою працею вписав яскраву сторінку в культурне життя Молдавії», і, аналізуючи творчий доробок майстра, важко з цим не погодитися.

Частина творчої спадщини митця стала також безцінною складовою фондового зібрання Кіровоградського обласного художнього музею, де зберігається понад 30 живописних і графічних робіт митця. Це натюрморти, портрети, пейзажі, батальні і жанрові картини.
В експозиції «Співець землі молдавської» представлені чудові живописні твори, які наглядно ілюструють грані таланту Олександра Фойницького – «Пагорби Молдавії» (1953), «Портрет старого», «Натюрморт. Абрикоси», «Кущ бузку» (1961), «Паром на Дністрі» (1962), «Дністер взимку», «Море» (1962). Експозиція розгорнута поруч зі стаціонарною виставкою «Художники-земляки», ставши таким чином органічним її доповненням. В свою чергу, складовою виставки «Художники-земляки» є дві роботи Олександра Федоровича - славнозвісний «Автопортрет» (1953) та натюрморт «Квіти» (1963), які можна вважати логічним доповненням експозиції, присвяченої пам’яті геніального майстра пензля.

Олег Юрченко – старший науковий співробітник Кіровоградського обласного художнього музею


ПОШИРЮЙТЕ. Коментуйте. Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі та заклики до насильства. Сподобалася ця публікація? Не пропустіть наступні публікації і почніть стежити за нашими новинами ПІДПИСАТИСЯ.
Завжди в курсі надзвичайних ситуацій, ДТП, аварій, відключень світла, води та теплопостачання. Щоб дізнаватись новини першими, підписуйтесь на нас у YouTube, ТЕЛЕГРАМ та сторінку в Facebook та Instagram.





Protected by Copyscape DMCA Takedown Notice Search Tool