НБУ вводить в обіг банкноту номіналом 100 гривень

Січень 05, 2015 | Новини | Переглядів: 944 | Коментарі: 0

Національний банк України з 09 березня 2015 року вводить в обіг банкноту номіналом 100 гривень зразка 2014 року. Розмір банкноти – (75х142) мм. Переважаючий колір банкноти – жовто-оливковий.

Лицьовий бік банкноти
У центральній частині лицьового боку банкноти розміщено портретне зображення Тараса Шевченка, напис “ТАРАС ШЕВЧЕНКО” та уривок з його твору. У верхній частині банкноти праворуч від портрета розміщено зображення малого Державного Герба України та напис “УКРАЇНА”; у верхній частині поля водяного знака надрукований напис “НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ”, під ним розміщено підпис Голови Національного банку України та слово “ГОЛОВА”. Усі зазначені елементи дизайну виконані фарбою темно-оливкового кольору.
Праворуч від портрета Тараса Шевченка на фоні пейзажу розміщено оптично-змінне зображення палітри живописця, що має кінематичний ефект. При зміні кута нахилу банкноти на ділянках зображення спостерігаються поступові переходи від золотистого кольору до зеленого.
Ліворуч від підпису Голови Національного банку України розміщено частину наскрізного елемента – зображення цифрового позначення номіналу “100” гірчичного кольору.
Біля лівого краю банкноти, у нижньому куті, розміщено елемент для людей з послабленим зором у вигляді квадрату сірого кольору.
У нижньому лівому куті банкноти коричневою та темно-оливковою фарбами надруковано цифрове позначення номіналу “100” (тло цифр наповнене числами “100” та стилізованими зображеннями гривні часів Київської Русі).
Вздовж правого краю банкноти вертикально розміщено напис “СТО ГРИВЕНЬ” темно-оливкового кольору та негативне зображення цифрового позначення номіналу “100”.
Дизайн лицьового боку банкноти доповнюють інші елементи, виконані багатоколірним друком.

Зворотний бік банкноти
У центральній частині зворотного боку банкноти розміщено зображення будівлі Київського національного університету імені Тараса Шевченка, колір якого переходить з темно-оливкового до темно-червоного.
Вздовж лівого краю банкноти вертикально розміщено напис “100 ГРИВЕНЬ 100” темно-оливкового кольору.
У верхній частині банкноти, над зображенням будівлі університету, розміщено напис “СТО ГРИВЕНЬ” темно-рожевого кольору.
У правому верхньому куті розміщено частину наскрізного елемента – зображення цифрового позначення номіналу “100” рожевого кольору.
У правому нижньому куті – зображення цифрового позначення номіналу “100” темно-рожевого кольору, ліворуч від якого розміщено рік затвердження зразка банкноти “2014”.
У центрі нижнього орнаменту розміщено цифрове позначення номіналу “100”, виконане тонкою негативною лінією.
Серійний номер надруковано двічі: горизонтальний – фарбою червоного кольору у нижній частині банкноти під зображенням будівлі університету; вертикальний – виконаний шрифтом зі змінною висотою знаків фарбою чорного кольору вздовж правого краю банкноти.
Кожний номер складається з двобуквеної серії та семизначного номера.
Дизайн зворотного боку банкноти доповнюють інші елементи, виконані багатоколірним друком.

Характеристика захисних ознак

Банкнота надрукована на спеціальному тонованому папері із світло-оливковим відтінком, який відповідає переважаючому кольору зображень, що є на банкноті.
Папір містить багатотоновий локальний водяний знак, світлий елемент водяного знака, захисні стрічки та захисні волокна.

1. Багатотоновий водяний знак – зображення портрета ТАРАСА ШЕВЧЕНКА, що повторює портретне зображення, надруковане на лицьовому боці банкноти. Зображення розміщено локально з лівого краю лицьового боку банкноти та видиме під час розглядання банкноти проти світла.

2. Світлій елемент водяного знака – зображення цифрового позначення номіналу, розміщене вертикально в правій нижній частині багатотонового водяного знака. Зображення видиме під час розглядання банкноти проти світла.

3. Захисні стрічки:
3.1. Занурена в товщу паперу полімерна стрічка, видима праворуч від портрета Тараса Шевченка під час розглядання лицьового боку банкноти проти світла. За допомогою збільшувального скла під час розглядання банкноти проти світла видно (у звичайному та перевернутому відображеннях) зображення: “100 ГРН”, тризуб і підкреслене цифрове позначення номіналу “100”.

3.2. “Віконна” полімерна стрічка коричневого кольору, частково введена в товщу паперу, з яскраво вираженим кінематичним ефектом, що розміщена біля правого краю банкноти. Стрічка містить зображення числового позначення номіналу та графічного знака гривні. При зміні кута нахилу банкноти змінюється напрямок руху фонового зображення стрічки.

4. Елемент SPARK – оптично-змінне зображення палітри живописця, що має кінематичний ефект, розміщене праворуч від портрета Тараса Шевченка на фоні пейзажу. При зміні кута нахилу банкноти на ділянках зображення спостерігаються поступові переходи від золотистого кольору до зеленого.

5. Рельєфні елементи – елементи, шорсткість яких відчувається на дотик. Присутні тільки на лицьовому боці банкноти (портрет, написи, цифрові позначення номіналу, мікротексти).
Для надійного визначення справжності банкноти на дотик окремі елементи мають підвищений рельєф – цифрове позначення номіналу “100” у нижній лівій частині банкноти; горизонтальні штрихи у двох нижніх кутах банкноти; зображення малого Державного Герба України та написи “УКРАЇНА”, “НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ”, “СТО ГРИВЕНЬ”.

6. Елемент для людей з послабленим зором – рельєфний елемент у вигляді квадрата сірого кольору, призначений для ідентифікації номіналу банкноти та розміщений у нижньому лівому куті лицьового боку банкноти.

7. Латентне зображення – цифрове позначення номіналу “100”, приховане в двоколірному орнаменті, розташованому по середині правого краю банкноти. Цифри видимі при розгляданні банкноти на рівні очей проти світла під гострим кутом: темні на світлому фоні – при розгляданні банкноти з довгої сторони, світлі на темному фоні – при розгляданні банкноти з короткої сторони.

8. Наскрізний елемент (суміщене зображення) – зображення, всі елементи якого збігаються та доповнюють один одного під час розглядання банкноти проти світла (зображення цифрового позначення номіналу “100”). Зображення розміщено: на лицьовому боці банкноти – у верхньому лівому куті; на зворотному боці – у верхньому правому куті.

9. Мікротекст – написи, що повторюються, і які можна прочитати тільки за допомогою збільшувального скла.

Мікротексти на лицьовому боці банкноти:
напис “УКРАЇНА”, виконаний негативним мікротекстом, що повторюється чотири рази та обмежує зліва орнамент з прихованим зображенням;
напис “СТО ГРИВЕНЬ”, виконаний позитивним мікротекстом, що повторюється та обмежує знизу портрет Тараса Шевченка;
напис “НБУ”, виконаний позитивним мікротекстом з різною товщиною штрихів; мікротекст формує тло у верхньому правому куті банкноти;
напис “100 ГРИВЕНЬ”, виконаний позитивним мікротекстом, що повторюється та розміщується вздовж правого краю банкноти.

Мікротексти на зворотному боці банкноти:
цифрове позначення номіналу “100”, виконане позитивним мікротекстом, що формує смуги в полі водяного знака та у лівому верхньому куті банкноти;
напис “УКРАЇНА”, виконаний позитивним мікротекстом, що повторюється та формує елементи орловського гільйошного орнаменту у верхній та нижній частинах банкноти;
напис “НБУ”, виконаний позитивним мікротекстом, що повторюється та формує горизонтальну лінію в зображенні будівлі Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

10. Орловський друк – спеціальний вид друку, що забезпечує різкий перехід одного кольору в інший на елементах дизайну без їх розривів і зміщення.
На лицьовому боці банкноти – цифрове позначення номіналу “100” у нижньому лівому куті банкноти та орнамент з латентним зображенням.
На зворотному боці банкноти – фонові елементи – протикопіювальні та фонові сітки, підклад під зображенням будівлі Київського національного університету імені Тараса Шевченка).

11. Райдужний друк – спеціальний вид друку, що забезпечує поступовий перехід одного кольору в інший на елементах дизайну без їх розривів і зміщення (на лицьовому боці – переходи зліва направо у зображенні пейзажу та у нижній і верхній частинах банкноти у фонових сітках; на зворотному боці – переходи зліва направо в зображенні будівлі університету та від середини до країв у фонових сітках).

12. Протикопіювальна сітка – зображення з тонких ліній різної геометричної форми, що під час копіювання або сканування банкноти відтворюється у вигляді “муару”. Розташовані на обох боках банкноти.

Крім елементів захисту для візуального визначення банкнота має елементи захисту, які визначаються в ультрафіолетових, інфрачервоних променях та мають магнітні властивості.

До уваги користувачів! У разі відсутності на банкноті захисних елементів або їх невідповідності зазначеним вимогам банкноту слід пред`явити у відповідне територіальне управління Національного банку України або до територіальних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України.


ПОШИРЮЙТЕ. Коментуйте. Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі та заклики до насильства.


Завжди в курсі надзвичайних ситуацій, ДТП, аварій, відключень світла, води та теплопостачання. Щоб дізнаватись новини першими, підписуйтесь на нас у YouTube, ТЕЛЕГРАМ та сторінку в Facebook та Instagram.
Сподобалася ця публікація? Не пропустіть наступні публікації і почніть стежити за нашими новинами ПІДПИСАТИСЯ.
Hostpro




Protected by Copyscape DMCA Takedown Notice Search Tool