Діагностика мінерального живлення озимих культур

Березень 16, 2012 | Новини | Переглядів: 1867 | Коментарі: 0

Відомо, що отримання високого і доброякісного врожаю можливе лише за оптимального росту і розвитку рослин. Він досягається при збалансованому поєднанні всіх факторів впливу на цей процес. 

Будь-яке відхилення від норми відразу позначається на величині і якості кінцевого режультату – врожаю. Особливо це стосується мінерального живлення озимих культур. Пізнє встановлення стану якого може негативно позначитися на продуктивності.
Для встановлення норми добрив мінерального живлення на практиці досить часто застосовують візуальну діагностику. Через відсутність потреби у спеціальному обладнанні та реактивах цей спосіб є простим і доступним, хоча й потребує певних практичних навичок. Однак через пізнє проявлення зовнішніх ознак порушення умов живлення досить часто не спрацьовує.
Застосування ж по тало-мерзлому грунту стандартної дози – центнер аміачної селітри на кожен гектар посіву також часто не спрацьовує.
Більш точнішими для мінерального живлення є норми добрив встановленні на приладі ОП-2 «Церлінг». Однак шкали забезпечення знаходяться в досить великому інтервалі, а тому норма добрива є однаковою, як для нижнього рівня градації так і для верхнього. Так наприклад, для поля у 100 гектарів посіву озимої пшениці ця різниця може складати до 3,8 тонни аміачної селітри вартість біля 12 тис. гривень. І це без врахування того, що за цього методу не можна спрогнозувати якість врожаю. Тому різниця між «2» і «5» класами може сягнути до 57 тис. грн.. Таким чином ймовірні збитки на 100 га посіву, можуть складати до 69 тис. грн..
Лише хімічний метод рослинної діагностики у поєднанні з грунтовою та врахуванням запасів вологи у грунті може забезпечити максимальну віддачу рослинни та доцільність проведення підживлення. Адже, якщо у рослин фактичний вміст азоту більший за оптимум, а фосфору і калію менший, то внесення аміачної селітри по тало-мерзлому грунту сприятиме лише непродуктивному кущенню.
Високу ефективність методу підтверджують і польові досліди проведені Кіровоградським центром «Облдержродючість» у господарствах Кіровоградського району, коли норми добрив, встановленні за результатами хімічної і грунтової діагностик, забезпечили приріст врожаю зерна озимої пшениці порівняно з так званою загально прийнятою дозою на 7,6 ц/га. При цьому окупність 1 кг добрив врожаєм зросла на 9,6 ц/га.
Отже рекомендовані норми азотних підживлень, які базувалися на середніх багаторічних даних спрацювали значно гірше. Причиною цьому є те, що не кожний рік вміст у рослинні макроелементів залежить від основного удобрення. Тому спеціалисти ДУ Кіровоградський центр Облдержродючість рекомендують проводити підживлення лише за результатами хімічної і грунтової діагностик. Аналітичні дослідження відібраних зразків грунту і рослин можна провести у будь-якій спеціалізованій лабораторії.


Юлія Боярко
ДУ Кіровоградський центр
«Облдержродючість»
с. Созонівка
 


ПОШИРЮЙТЕ. Коментуйте. Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі та заклики до насильства.


Завжди в курсі надзвичайних ситуацій, ДТП, аварій, відключень світла, води та теплопостачання. Щоб дізнаватись новини першими, підписуйтесь на нас у YouTube, ТЕЛЕГРАМ та сторінку в Facebook та Instagram.
Сподобалася ця публікація? Не пропустіть наступні публікації і почніть стежити за нашими новинами ПІДПИСАТИСЯ.
Hostpro




Protected by Copyscape DMCA Takedown Notice Search Tool