Fotoinform

Генеральна директорка ДУ «Кіровоградський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» пояснила, що таке харчові отруєння, які бувають їхні види та групи, яких правил слід дотримуватися при збереженні, використанні, транспортуванні харчових продуктів та, найголовніше, – як запобігти харчовим отруєнням.

 Надія Оперчук акцентувала на випадках отруєнь у дітей. Адже діти страждають від них частіше, ніж дорослі, а перебіг отруєнь у них проходить складніше.

 “Отруєння здатні призводити до швидкого зневоднення, а через невеликий запас рідини в дитячому організмі важливо постійно стежити за кількістю води, що вживає дитина», – наголосила головна державна санітарна лікарка області.

Щоб не постраждати від харчового отруєння та гострих кишкових інфекцій, слід виконувати прості профілактичні заходи: дезинфікувати руки, дотримуватися температурних норм збереження продуктів, уникати їхньої купівлі на стихійних ринках, виконувати чіткі правила консервування (особливо, рибних та м’ясних продуктів) тощо.

Також  головна державна санітарна лікарка Кіровоградської області Надія Оперчук розповіла про отруєння у дітей.

Це – небезпечний стан, що виникає через потрапляння токсичних речовин в організм дитини. 

«Діти особливо вразливі до отруєнь через їхню природну цікавість та схильність до дослідження навколишнього середовища, включаючи спроби скуштувати різні предмети», – зауважила Надія Оперчук.

Види отруєнь

 Харчові отруєння. Викликані споживанням зіпсованої їжі або їжі, зараженої бактеріями (наприклад, сальмонелою, кишковою паличкою) або токсинами. Часто зустрічаються в літній період через неправильне зберігання продуктів.

 Хімічні отруєння. Включають отруєння побутовою хімією (очищувачі, дезінфікуючі засоби, пральні порошки), косметичними засобами або отруйними рослинами. Можуть також виникнути при випадковому вживанні або вдиханні токсичних хімічних речовин.

 Медикаментозні отруєння. Виникають через прийом надмірної дози ліків або випадкове споживання медикаментів. Часто зустрічаються у дітей молодшого віку, які можуть знайти ліки і прийняти їх як цукерки.

 Отруєння газами. Включають отруєння чадним газом (СО), природним газом, пестицидами. Особливо небезпечні через ризик швидкого розвитку важких симптомів та ускладнень.

 Симптоми отруєнь залежать від виду та кількості токсичної речовини, а також від віку і ваги дитини. Основні симптоми можуть включати:

 Нудота і блювання: часто зустрічаються при харчових і хімічних отруєннях.
 Біль у животі: супроводжує багато видів отруєнь, особливо харчові.
 Діарея: характерна для харчових отруєнь.
 Зміни в поведінці: дратівливість, сонливість, збудження, сплутаність свідомості.
 Судоми: можуть виникати при важких отруєннях, особливо медикаментозних і хімічних.
 Проблеми з диханням: задишка, кашель, прискорене дихання.
 Серцево-судинні симптоми: тахікардія, блідість, підвищене або знижене артеріальний тиск.
 Шкірні симптоми: висип, почервоніння, свербіж.

Отруєння – це патологічний стан, який розвивається внаслідок взаємодії живого організму та отруйних речовин різного походження, які потрапляють до нього з середовища життєдіяльності.

Основними причинами гострих отруєнь у дитячому віці є:

 лікарські засоби;
 засоби побутової та сільськогосподарської хімії;
 нафтопродукти;
 отруйні рослини та гриби;
 спирти.

Шляхи надходження отруйних речовин до організму дитини:

 пероральний (через органи травної системи);
 інгаляційний (через дихальну систему);
 парентеральний (ін’єкційний);
 кон’юнктивальний (через слизові оболонки очей).

За соціальною причиною отруєння можуть бути випадковими або навмисними.
В основу поняття про токсичність речовини для людини (за відсутності точних клінічних даних) покладені результати дослідів на тваринах.

Речовини, які є високотоксичними для тварин, як правило, токсичні і для людей.

Розвиток гострого отруєння має дві клінічні стадії.
 Токсигенна, обумовлена періодом, протягом якого отрута перебуває в організмі дитини в кількості, здатній справити специфічну дію (екзотоксичний шок, кома, асфіксія).
 Соматогенна, обумовлена строком після видалення або руйнування отрути у вигляді слідового ураження різноманітних органів і систем організму (пневмонія, гостра надниркова недостатність, сепсис тощо).

Після встановлення попереднього діагнозу в подальшому остаточна діагностиа проводиться з використанням різних методів ідентифікації токсичної речовини.

 Невідкладна допомога.

Припинити контакт з отруйною речовиною та надходження її до організму.
. Прискорити виведення частини отрути, що не встигла засвоїтись організмом.
. Заходи з видалення резорбованих отруйних речовин.
. Антидотна терапія ефективна на ранній токсигенній стадії гострих отруєнь і виправдана за умови ідентифікації отрути.
 Ситуаційна та коригувальна терапія (регідратаційна терапія, корекція диселектролітних порушень та патологічних змін у системах організму: серцево-судинній, дихальній, нервовій, сечовидільній тощо).

Профілактика

 Правильне зберігання токсичних речовин: зберігайте ліки, побутову хімію, косметику і інші потенційно небезпечні речовини у недоступних для дітей місцях.
 Освітня робота з дітьми: навчайте дітей про небезпеку вживання незнайомих речовин, пояснюйте правила безпеки.
 Регулярний огляд побутових умов: перевіряйте наявність потенційних небезпек навколо дитини і своєчасно усувайте їх.
 Моніторинг стану здоров’я: своєчасно звертайтесь до лікаря при появі підозрілих симптомів або підозрі на контакт з токсичними речовинами.

 Отруєння у дітей — серйозна проблема, що вимагає негайного реагування.
 Завдяки своєчасній діагностиці та адекватному лікуванню можна значно знизити ризики ускладнень та забезпечити швидке відновлення здоров’я дитини.