Fotoinform

За її словами, серед хворих – 10 чоловіків і 7 жінок. Це жителі різних районів столиці, двоє з них – мешканці Київської та Черкаської областей. Вони потребували стаціонарного лікування через важкість стану. На жаль, трьох пацієнтів лікарям не вдалося врятувати через важке ускладнення гарячки – менінгоенцефаліт.

За інформацією інфекціоністів, в Україні вірус гарячки Західного Нілу віднесений до I групи особливо небезпечних і за міжнародними стандартами ВООЗ належить до IV групи ризику. За своєю будовою вірус подібний до інших, що спричиняють енцефаліти, та вірусу гарячки Денге.

Головним джерелом і резервуаром гарячки Західного Нілу в природі є птахи (переважно перелітні), у крові яких високі концентрації вірусу циркулюють від 14 до 200 днів. Переносники захворювання – певні види комарів, що інфікуються під час харчування кров’ю, а потім з укусами можуть інфікувати тварину або людину. Вкрай рідко в людей можливе контактне зараження кров’ю хворих тварин.

Хвороба починається гостро – з ознобу і швидкого підвищення температури тіла, що супроводжується симптомами інтоксикації. Гарячковий період триває від 2 до 6 днів. Загалом клінічний перебіг хвороби сприятливий. У важких формах може розвиватися менінгіт або енцефаліт.

«Специфічної терапії наразі не існує. Лікування симптоматичне. Тож поради звичайні: як і за будь-якого захворювання, при перших його ознаках звертайтеся до лікаря та лікуйтеся під наглядом фахівця, повідомляючи йому про всі зміни свого стану. А щоб мінімізувати ризики саме гарячки Західного Нілу, встановіть удома москітні сітки, використовуйте репеленти, на прогулянку (особливо до парків і лісових зон відпочинку) одягайте речі, що максимально прикривають тіло. Зі зниженням температури повітря та зникненням комарів небезпека гарячки знижується майже до нуля», – підсумувала Валентина Гінзбург.

джерело