Fotoinform

Це державна установа, яка була створена для підтримки малого та середнього сільгоспвиробництва. Як фермери можуть скористатися її можливостями і кого саместосуватиметься допомога Фонду, говоримо з Головою правління Олегом ПРИХОДЬКОМ.

–  З якою метою створювався Фонд?

–  Фонд планувалося створити для повноцінного функціонування ринку землі, коли у 2020 р. був ухвалений Закон України «Про ринок землі». У законі були певні позиції, відкладені в часі, зокрема й та, що з 1 січня 2024 р.юридичні особи зможуть купувати землю. Держава також визначила межівласності землі для фермерів та великих сільгоспвиробників: малий агровиробник може володіти до 500 га землі, якщо гектарівбільше – це «середняк» або великий агрохолдинг.  

Відкриття ринкуземліпередбачало низкузастережень. Очевидно, щосільгоспвиробники потребуютьвикупу землітазбільшення своєї виробничої бази. Алечим менший фермер, тим слабший доступ він маєдо ресурсів, відтак і можливостей розвиватисятазбільшувати свій земельний банкстає менше. Тому було вирішено створитифінансовуустанову, яка займатиметься підтримкою цих аграріїв і допомагатиме їм купувати землю.

Ця ідея була включена,зокрема в Національнуекономічну стратегіюУряду на період до 2030р. Тамзазначено, що такий Фонд – один із інструментівдля розширеннядоступу малихфермерівдоринку землі.

Алена етапі відпрацювання самої ідеї, вивчення досвіду європейських країнстало очевидним, що такі фінансові установи підтримкимають набагато ширший спектр діяльності.Допомога сільгоспвиробникампотрібна не лише для купівлі землі, але й взагалі длядоступу до ресурсів.Томуфункції Фондурозширилий на надання гарантій за кредитами на інші цілі, зокрема на поповнення обігових коштів та на інвестиційні потреби. Така допомога призначається цільовій групіаграріїв, які володіють не більше за 500 га землі.

– Які переваги мають сільгоспвиробники завдяки підтримці, яка надається вашим Фондом?

– Банк чи інша фінансова установа дає кредит сільгоспвиробникупід заставу,він має гарантувати, що може повернутипозику. Наш Фонд виступає посередником між банком, який дає гроші, і сільгоспвиробником, який їх отримує.Мифактичноє поручителемдля аграріяперед банкомі гарантуємо: якщо фермер не поверне позиченікошти, ми компенсуємобанку певнуїхнючастину.Оскільки ми державна установа, то виступаємо верхньорівневим гарантомдля банку – йому набагато впевненіше кредитувати такого позичальника. 

За законом«Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві»ми можемо надавати гарантії на обсягдо 50% фактичної заборгованостіпозичальника. Скажімо, сільгоспвиробник бере 1 млн. гривень і 50% цієї застави ми за нього гарантуємо банку. Якщо позичальник відповідає усім критеріям кредитування під гарантії Фонду, тобанк, маючи гарантії Фонду,потенційно може надати такому позичальнику вдвічі більше коштів у позику.  

Це вигідно і агровиробнику, і банку – останній отримує диверсифікацію ризиків, якіділить не лише з позичальником, а й з третьою стороною.

– На які цілі, на який термін і під який відсоток агровиробники можуть отримати банківські кредити під гарантії Фонду?

– Ми кредитуємо стандартні продукти, які для сільгоспвиробників пропонує банк. Наприклад, інвестиційний кредит на купівлю землі– придбання нової чивикуп орендованої. Також єкласичний інвестиційний кредит: наприклад, фермер хоче щось побудуватичи зробити якийсь ремонт, купити техніку.Але найпоширеніший – це кредит на обігові кошти, якізазвичай йдуть на оплату заробітної плати, закупівлю насіння, добрив, засобів захисту рослинтощо. 

Терміникредитівми запропонували подібні до тих, які існують на ринку. Для обіговихкоштів – 3 роки, для інвестиційних кредитів – до 7 років, а для інвестиційних кредитів на купівлю землі – до 10 років. Такий термінкредитування землі визначений законом України «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві».

–  Якою може бути максимальна сума кредиту, в якому ви виступаєте в ролі гаранта?

–  Ми провели аналіз земельного ринку України, розміру стандартних кредитів, які отримує наша цільова група, івизначили, що на 500 га виробництвом зерновихпереважнозаймаються мікро- або малі підприємці. Якщо йдетьсяпро садівництво, то це малі та середні підприємства.

Оцінивширинок, кредитні запити таможливості банків, визначили, що ліміт гарантування становитиме до 30 млн.грн.Це може бути один кредитабо сума кредитів для групи або одного позичальника, який ідентифікується як група пов’язаних компаній.

Якщо ринок вимагатиме йфінансовий стан підприємцівдозволятиме брати більші кредити, ми переглянемо наші нинішні умови.

За результатами перших  кредитів, які видали банки, ми бачимо, що середній кредит знаходиться  в діапазоні800 тис.-2 млн. грн. з цільовим призначенням – для поповнення обігових коштів на 1-2роки.

– Чи передбачаються пріоритетні/пільгові програми за участі вашого Фонду кредитування малих сільгоспвиробників, які відновлюють свій бізнес на деокупованих територіях?

– Це насправді дуже важливе питання. І дуже нагальне.

Сьогодні частина українськоїтериторіїперебуваєв зоні бойових дій. Єдеокупованіземлі, багато з нихзаміновані або перебуваютьпід розмінуваннямі це накладає свої особливості.

Банки не кредитують певний сегмент. Це стосується прифронтових територійабо територій прикордонної зони. Ми з банками працюємо спільно, залежимо від їхніх умов.

Водночас держава має долучитися до підтримки тамтешніх виробників, і ми зараз думаємо, як це зробити. Ведемо переговори з міжнародними фінансовими організаціями, з державнимипрограмами, які надають гранти, пропонують програми підтримки бізнесу. Сподіваємося скооперуватися з ними і надавати гарантії там, де потрібно брати кредит.

Наприклад, Мінагрополітики за сприянняСвітового банку цього року відновило грантидля садівництва,виноградарства,для теплиць. Грант передбачає власний внесок, тобто 30%сумигрантоотримувач має вкласти власних або кредитних коштів. Ітут ми можемо бути корисними. Намагаємося зараз вибудувати цей інструмент з банками-операторами цих програм та з міжнародними фінансовими установами.

–  З якими банками ви вже працюєте?

–  Ми розробили певну стратегію щодо співпраці з банками, а також критерії до них. Банкповиненмати відповідну організаційну структуру і спроможність, а такожпрацювати з малим ісереднім агробізнесом. Якщо цього ще немає, то банк має показати, що плануєрозвивати цей напрямок кредитування. 

На сьогодні ми працюємо з державними «Укргазбанком», з «Ощадбанком». Вонивходять до п’ятірки найбільших банків України загалом за розмірами активів і в сегменті роботиз агросектором.

Серед приватних банків перший Договір гарантії уклали з«ПроКредитБанком», представником німецької банківської групи, який також є одним з найпотужніших гравців в кредитуванні малого та середнього бізнесу та агросектору. Працюємо над тим, щобдо кінця року матидо 10 банків-партнерів.

–  Як Фонд регулюватиме розподілення гарантій між банками-партнерами?

– Коли нашстатутний капітал буде повністю сформований, зможемо розподілити між банками ліміт гарантій на 2,7 млрдгрн.на кредитування.

Тож якщо ми покриваємо до 50% від фактичноїзаборгованості, то мультиплікатор для кредитування буде близько 5,4млрдгрн.Утакому розмірі банкизможуть прокредитувати малих агровиробників завдяки нашим гарантіям.

–  Які перші результати діяльності Фонду?

- Ми розпочалинашу діяльність 25 січня2024 р. А ринок сільгоспземель відкрився 1 січня. Оскільки сільгоспвиробники починають свою активну діяльністьу середині березня,ми прагнули, щоб нацеймомент вони зналипро нашдодатковий інструмент і могли ним користуватися. Тому мипідготували інформаційну кампанію, їздили по всіх регіонах країни, знайомилися зїхніми основним стейкхолдерами. У наших зустрічах брали участь представники місцевої влади, державних адміністрацій, профільних асоціацій, банків.

Мирозповідали, як здійснюється кредитуванняпід гарантії Фонду, які наші можливості, до кого варто звертатися, хто є нашими партнерами. Таким чином відбулосяперше знайомство з сільгоспвиробниками, з українським ринком.

–  Чисільгоспвиробникивжескористалися вашим інструментом?

–  Звісно. Можливо, не так активно, як хотілося б, але ми розуміємо, що тільки починаємо нашу роботу, та ще й в надзвичайних умовах війни. Але інформаційна кампанія допомагає – наша партнерська команда почала збільшуватися. До нашого інструменту з’явився інтерес і серед банків, і серед фермеріву всіх регіонах України.

Перший кредит ми видализ «Укргазбанком» на початку лютого. Фермер на Дніпропетровщині взяв кредит на 800 тис. грн.

«ПроКредитБанк»видав свій перший кредит на Одещині. Також готує свої кредити «Ощадбанк». Згідно із законом «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві», сільгоспвиробник, який звертається за кредитом, не можебути юридичною особою-засновником іншого сільгосппідприємства. Вукраїнських реаліях це виявилося достатньо складною проблемою. Тому що фермери створюють багато підприємств з різною метою. Наприклад, однепідприємство займається вирощуванням зернових, інше – розводить поросят або має теплицю. Ідлятого, щоб простіше вести свій бізнес, вони створили однуюридичну особу для одного підприємства, а іншу – для другого. Тому коли такіфермери подаються на кредити під часткову гарантію, а в їхніх структурах власності є інші юридичні особи-сільгоспвиробники, це є обмеженням для отримання кредиту під гарантії Фонду.

– Наскільки можуть бути запитаними серед фермерів такі кредити?

– Надзвичайно, за довоєнноїпори нашого наявного обсягу гарантії вистачилоб приблизно на рік, Поряд з цим, на жаль, за 2 роки агресії росії фінансовий стан сільгоспвиробників суттєво погіршився.

Заразом ускладнилися проблеми з логістикою, вона значно подорожчала, зросла вартість пально-мастильних матеріалів, алевартість зерновихзнизилася. Зокрема, за словами самих фермерів, у 2021 р. вони продавали зерно по 6-8тис. грн. за тонну, минулого року–  лише по 2 тис. грн. Тож аграрії мають значно меншийдохід. І майже кожендругий аграрійпро це говорить.Банки встановлюють певні обмеження на нові ліміти кредитів, та й діючі фермеру важко повертати. І чим меншим є сільгоспвиробник, тим більшою стає для нього цяпроблема.

Держава просто змушена включати нові інструменти для позитивного впливу на ситуацію. Один із них – наш Фонд. Тому я думаю, що так, наша допомога буде запитаною. 

–  Як вплинутьна збільшення кредитування нещодавні зміни у постанову НБУ №351«Про затвердження Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями»?

–  Ми сподіваємося, що завдяки цій постанові збільшиться кількість банків, готових кредитувати агровиробників під наші гарантії. Ми отримали коефіцієнт – 0,85. Це означає, що ми стаємо надійним гравцем на фінансовому ринку, який має високий рейтинг.

Важливо й те, що постанова НБУ №351також переглянула коефіцієнт ліквідності для сільськогосподарської земліпісля відкриття ринку. Раніше був коефіцієнт 0,35. Зараз цей коефіцієнт підняли до 0,5. Це, в першу чергу, вигідно для сільгоспвиробників. Тому що уних один з основних активів – це земля. І якщо вони її купуватимутьчи даватимуть підзаставу, то цей коефіцієнт тепер буде 0,5. Це означає, що половину від оціночної вартості такої земельної ділянки банк братиме до розрахунку.

Ринок землі таким чином має інтенсифікуватися. Земля має стати таким самим інструментом, який можна передавати в заставу. Це дозволяє банкам активніше кредитувати цей сегмент.

–  Як здійснюєтьсяфінансування роботи Фонду?

–  Заразнаш зареєстрованийстатутний капітал становить 736 млн. грн. Профінансований він на 374 млн. грн. Друга частина капіталу має прийти за рахунок коштів гранту Світового банку та ЄвропейськогоСоюзу.

Світовий банк і IFC нам також допомагають експертизою, надають методологічну допомогу, підтримують проведення інформаційних кампаній. І це також багато важить для нашої роботи. Бо йдеться не лише про кошти, а й про підтримку та досвід, який ми отримуємо.

Сегмент фінансування малого агробізнесу в Україні є дуже перспективним. Міжнародні фінансові інституції/партнери бачать, що потреба в фінансуванні агросектора дуже велика, особливо, коли ситуація в країні стабілізується. Вони в принципі готові до стратегічної співпраці та підтримки увідновленні та подальшому розвитку сільського господарства в Україні.

Микола ЛУГОВИЙ