Fotoinform

Забезпечує охорону державної таємниці в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях саме Служба безпеки України. Як працює у цьому напрямку Кіровоградське Управління СБУ – в інтерв’ю з першим заступником начальника управління полковником Миколою Сумаком.

Пане Миколо, на скільки сьогодні гостро стоїть питання про збереження державної таємниці?

В умовах російської гібридної агресії однією із основних реальних і потенційних загроз національній безпеці України є розголошення інформації, яка становить державну таємницю або втрата матеріальних носіїв секретної інформації, спрямованої на забезпечення державних потреб та національних інтересів. Насамперед в умовах підвищення розвідувальної діяльності спецслужб країни-агресора особливо вразливими на сьогодні є військові об’єкти, державні органи, держустанови, підприємства та об’єкти критичної інфраструктури.

Останні роки Служба безпеки України неодноразово виявляла громадян України, які були тим чи іншим способом завербовані спецслужбами РФ або так званих «Д/ЛНР». Особливу увагу вербувальників привертали військовослужбовці і працівники держустанов. Як приклад хочу згадати про один із випадків, що стався минулого року у Кропивницькому. Співробітниця однієї з державних установ області була завербована у Донецьку під час відвідування родичів. Від неї вимагали регулярно звітувати про діяльність установи та надавати конфіденційну інформацію. Жінку звільнили від кримінальної відповідальності через те, що вона добровільно повідомила про інцидент в СБУ.
Також нещодавно співробітниками контррозвідки виявлено вербування мешканця Знам’янського району, який за завданням ворожої спецслужби мав намір влаштуватися на будь-яку роботу у військову частину. Звісно ж для того, щоб надавати інформацію або вчинити диверсію.

Наразі контррозвідка СБУ приділяє особливу увагу до захищеності військових об’єктів і фіксує активні наміри іноземних спецслужб створити агентуру в середовищі українських військовослужбовців та отримати доступ до секретної інформації.
Згідно із Законом України "Про державну таємницю" перевірка громадян у зв'язку з їх допуском до держтаємниці та надання відповідних ліцензій на роботу з такою інформацією здійснюється органами Служби безпеки України. За якими критеріями спецслужба оцінює можливість надання такого доступу? Чи трапляються випадки відмови?
Саме в останні роки доступ до державної таємниці або службової інформації має неабияке значення. Особи, які отримують допуск до держтаємниці, повинні мати бездоганну репутацію. Тому ми надаємо допуск громадянам України тільки після здійснення спеціальної перевірки. З початку року нами перевірено більше ніж п’ятисот громадян. З них відмовлено у наданні допуску до державної таємниці тридцяти шести громадянам.

Відмовити СБУ має право у випадках повідомлення громадянином під час оформлення такого допуску недостовірних відомостей про себе, про постійне проживання за кордоном або оформлення ним таких документів. Також відмова буде у випадку невиконання громадянином обов'язків щодо збереження державної таємниці, яка йому довірена або довірялася раніше.
Разом з тим, Служба надає спеціальний дозвіл державним органам та державним і приватним підприємствам для роботи із секретною інформацією. Всі критерії та вимоги до надання допуску або доступу до такої інформації та умови впровадження режиму секретності на об’єктах зазначено у чинних нормативних актах.

Управління постійно здійснює планові та позапланові перевірки усіх без винятку установ, у яких зберігається й обробляється секретна інформація. В області нараховується понад сто суб’єктів режимно-секретної діяльності. За результатами цих перевірок ми надаємо пропозиції та методичну допомогу щодо покращення системи охорони секретної інформації.
З початку поточного року співробітниками Управління проведено чимало спеціальних експертиз наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, перевірки стану охорони державної таємниці та обігу документів, які містять службову інформацію.
У випадку виявлення значних порушень ми вимагаємо їх усунення, пропонуємо притягнути винних осіб до відповідальності або позбавляємо їх допуску до державної таємниці.

За півроку нами складено майже п’ятдесят протоколів про адмінправопорушення за статтями 212-2, 212-5 КУпАП. За результатами їх розгляду у судах винних притягнуто до адміністративної відповідальності. Зупинено трьом та скасовано одному суб’єктам спеціальні дозволи на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею. А ще трьом суб’єктам відмовлено у наданні спеціальних дозволів у зв’язку з відсутністю умов, необхідних для провадження діяльності, пов’язаної з держтаємницею. До того ж з початку року шести особам скасовано допуск через порушення законодавства про державну таємницю.

Окрім адміністративної відповідальності, яку понесуть правопорушники, чи траплялися у нашій області суворіші покарання громадян за порушення, пов’язані із державною таємницею?

Так, і такі випадки непоодинокі. Слідчими нашого Управління з лютого цього року розпочато кримінально провадження за ч. 1 ст. 329 КК України за фактом втрати документів з грифом секретності «таємно» співробітниками однієї із державних структур, діяльність якої пов’язана саме із захистом інформації.

З 2017 року здійснювалось досудове розслідування стосовно колишньої завідувачки таємним діловодством однієї із військових частин області, яка протягом попередніх семи років без оформлення відповідного допуску до держтаємниці неправомірно видавала одному із співробітників фальшиві приписи на виконання секретних робіт. Для укриття фактів підроблення офіційних документів жінка намагалася приховати від співробітників СБУ облікові картки, в яких були вказані відомості про відсутність у виконувача робіт відповідного допуску.

З 2018 року розпочато ще два кримінальні провадження за фактами порушень, пов’язаних із виконанням секретних робіт на військових об’єктах без відповідного допуску до держтаємниці.

Яке покарання несуть правопорушники за розголошення державної таємниці?

Відповідно до закону за втрату чи розголошення секретної інформації передбачено кримінальну відповідальність – до 8 років позбавлення волі (статті 328 та 329 Кримінального кодексу України). Але наші зусилля зосереджено на тому, щоб не допустити цього, вчасно виявити й усунути фактори, що створюють передумови до розголошення або втрати таємних відомостей.
Враховуючи теперішню обстановку у державі, Служба безпеки України наполягає бути пильними та відповідальними всіх, хто працює із секретною інформацією.