Fotoinform

Є щось символічне в тому, що однією з перших виставок обласного художнього музею після викликаної карантином перерви стала виставка художника саме із Південної Пальміри, оскільки Кропивницький і Одесу сміливо можна назвати мистецькими побратими через системну і плідну співпрацю з одеськими реставраторами і художниками, серед яких – уродженці нашого степового краю, та той факт, що Одеське художнє училище імені Грекова подарувало в свою чергу Кіровоградщині чимало унікальних майстрів пензля. 

Важливим є і те, що творчість Сергія Алімовича підпадає під визначення «позитивний живопис», вона – яскрава, сонячна, оптимістична, заряджає позитивною енергетикою, створює відповідний настрій, змушує пробудити власну фантазію і уяву, тобто, по великому рахунку виконує функцію такого важливого наразі антидепресанта.
Художник надає перевагу роботі на пленерах, отримуючи справжню насолоду від спілкування з живою природою. Беручи за основу реальний пейзаж він підключає власну фантазію, внаслідок чого виникає цікавий синтез реальної дійсності та почуттів і філософських роздумів майстра, який ніби перебуває за межами конкретного часу і простору, хоча і має під собою цілком реалістичне підґрунтя.

Його роботи неможливо сплутати, їх автор вгадується одразу. Неповторне творче «Я», своєрідна манера виконання та неймовірно яскрава, навіть вогняна кольорова гама, що часто вимагає сприйняття картин художника з певної відстані, гармонійне відображення світла, води і повітря, створюють незабутнє враження, фонтануючі гаммою почуттів та оригінальною фантазією Сергія Дриги. Зрозуміло, що такі картини подобаються, в першу чергу, людям з поетичною і романтичною душею – поетам, письменникам, музикантам, іншим творчим особистостям, а ще – дітям, оскільки яскраві кольори, манера написання та тематика робіт перегукується з їх дитячим світосприйняттям, фантазіями та мріями.

Художник народився 31 травня 1960 року в смт Голованівську Кіровоградської області, а дитячі роки майбутнього майстра пензля пройшли безпосередньо в обласному центрі - Кіровограді. В 1980 році він закінчує Одеське державне художнє училище імені Грекова і розпочинає активну виставкову діяльність всеукраїнського, всесоюзного, міжнародного рівня. Шалену популярність та реноме чудового мариніста принесли йому участь в Міжнародних виставках «Нева-95» (Санкт-Петербург) і «Марина-96» (Одеса, 1996) та персональні виставки в Одеській Морській галереї і галереї «На Уютной». Неодноразово роботи майстра презентувались також і в країнах далекого зарубіжжя, зокрема – Болгарії та Бельгії. Чимало його картин стали складовою чисельних приватних колекцій у країнах Європи, США та Ізраїлю.

І при цьому – абсолютна скромність, несхильність до самореклами, відсутність критиканства на адресу колег по цеху. Він не ганяється за званнями, нагородами, членством у Спілці художників України, задовольняючись тією мистецької нішею, яку йому вдалося зайняти.
І хоча Одеса стала місцем проживання Сергія Дриги і краєм, на теренах якого він сформувався як професійний художник, митець не забуває про свою малу батьківщину, приїжджаючи сюди за першої нагоди, прогулюючись вулицями міста свого дитинства та захоплюючись унікальними зразками дорадянської архітектури, що залишилась з часів Єлисаветграда.

Приємно усвідомлювати, що Сергій Алімович не просто художник-земляк, а й постійний партнер та щирий друг обласного художнього музею, в якому зберігається та періодично експонується 34 його картини. Тричі, в 2012, 2013 та 2015 роках, художник дарував нашому місту справжнє свято мистецтва, влаштовуючи в стінах художнього музею свої персональні виставки, які викликали незмінний фурор. Шанувальники творчості цього унікального художника мали можливість отримати естетичну насолоду від його картин «Одеський трамвай» (1999), «Вогні Валкенбурга» (1999), «Донька шинкаря» (1999), «Ранок у Антверпені» (1999), «Біле місто» (1999), «Холодний ранок» (1999), «Різдвяна гостя» (1999), «Свято дитинства» (1999), «Місто йде під дахи» (2001), «Незнайомі рідні вогники» (2001), «Осінній блюз» (2002), «Вілковські яблуні» (2003), «Господарі дахів» (2005), «Чаклунка ніч» (2005), «Веселка південної ночі» (2005), «І падав в Одесі сніг» (2007) «Натюрморт з яблуками» (2005), «Оксамитова тиша» (2010), «До Сонця» (2011) тощо. Левова частка картин митця присвячена загадковому, таємничому, романтичному, певною мірою фантастичному, приморському «Місту Д» («Місто Дриги», «Місто Дитинства»), переважно – вечірньої та нічної пори, осяяного світлом вуличних ліхтарів та вікон будинків. Це, за словами самого автора, узагальнюючий образ приморських міст Одеси, Марселя, Венеції, Неаполя, Брюгге, збагачений фантазією митця та його любов’ю до всього архаїчного, приреченого на знищення невблаганним наступом цивілізації. Перелічені роботи неодноразово ставали складовою різноманітних тематичних виставок та експозицій, зокрема - до Дня Європи.

Важливим і дуже показовим є і той факт, що картини Сергія Алімовича сім разів були представлені на щорічному Великодньому Благодійному Аукціоні, який традиційно проводиться у стінах саме нашого музею, кожного разу встановлюючи рекорди по збору коштів на благочинну справу. До речі, загальна сума, отримана завдяки роботам Сергія Алімовича склала понад 180 тисяч гривен!

Відкрита в обласному художньому музеї виставка «Живописна феєрія Сергія Дриги» презентує 60 робіт майстра, створені ним в останні роки, зокрема – під час карантину. Вони, як завжди, просякнуті життєстверджуючим запалом, позитивом, творчою фантазією автора, вкотре даруючи відчуття свята та змушуючи згадати загальновідому тезу «Краса врятує світ». На відвідувача виставки чекають романтичні міські пейзажі та просякнуті українською архаїкою та автентичністю сільські пейзажі. Значна частина робіт традиційно присвячено загадковому приморському «Місту Д» , спалахи світла якого створюють дивовижний1 контраст з вечірніми сутінками та нічною темрявою. Але автор не стоїть на місці, додавши поетичну та філософську складову у свої твори, що знайшло прояв навіть в їх назвах – «Посмішка року» (2016), «Відкинувши сумніви» (2017), «Ейфорія пройдених днів» (2017), «Ступені часу» (2017), «Малюючи думки на воді» (2020), «Блюзи тихих алей» (2020), «Лавандова ніжність» (2020), «Легенди трав» (2020), «Посмішка осінніх небес» (2020), «На воді танцює світло» (2020), «Дружелюбне світло» (2020), «Від снігу ніч біла» (2020), «Малює сніг мрії» (2020) та інші, які красномовно засвідчують той факт, що Сергій Алімович Дрига не перестає приємно дивувати своїх шанувальників, вкотре даруючи їм свято високопрофесійного і позитивного мистецтва.

Олег Юрченко