Fotoinform

Міжнародний день пам’яток і визначних місць відзначається щороку 18 квітня, починаючи з 1983 року після оголошення Центром культурної спадщини ЮНЕСКО. Девізом Міжнародного дня пам’яток та історичних місць стали слова: «Збережемо нашу історичну батьківщину».

В Україні Міжнародний день пам’яток і визначних місць має назву − День пам’яток історії та культури, відповідно до Указу Президента України від 23 серпня 1999 року. У липні 2000 року Президент України підписав Закон «Про охорону культурної спадщини», котрий регулює правові, організаційні, соціальні та економічні стосунки у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, захисту в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь. Згідно із Законом, об’єкти культурної спадщини, що перебувають на території України, охороняються державою.

Кожна епоха залишає нам у спадщину пам’ятку архітектури чи історії, що зберігає в собі згадку про певну визначну подію чи особистість. У кожному регіоні є свої визначні пам’ятки − перлини української землі. Це справжній скарб, наша гордість і надбання.

Пів сотні живописних та графічних пейзажів урбаністичного, сакрального та фортифікаційного змісту презентують митці з Харкова, Вінниці, Світловодська, Кременчука, Каховки та Кропивницького. На картинах середньовічні замки, палаци, храми, музеї, театри, парки, водойми та сучасні урбаністичні будівлі України. Полотна створені у різні роки. На картинах художники не лише відтворювали архітектурні об’єкти, але й доповнювали його своїм баченням.

Внаслідок дій російської армії, на території нашої держави зруйновані численні пам’ятки архітектури. Серед них церкви, мечеті, синагоги, театри, пам'ятники, бібліотеки, музеї. Все що, ми так бережемо і любимо. Міністерство культури та інформаційної політики вже зафіксовано більше 200 епізодів воєнних злочинів рф проти культурної спадщини в Україні. На жаль, ці дані не остаточні, адже оскаженілі своїми поразками росіяни нищать українську культуру, яка є в основі ідентичності українського народу. Залишається проблемою отримати інформацію з тимчасово окупованих територій та зон активних бойових дій. Бо війна продовжується. Руйнування об’єктів культурної спадщини є воєнним злочином за Гаазькою конвенцією 1954 року. Наразі триває збір доказів злочинів російської федерації проти української культурної спадщини.

Тому окреме місце в експозиції займають твори, яких торкнулася ця жорстока війна. Цілі будинки, вулиці, мікрорайони, міста та села залишилися пам’ятними місцями у наших згадках та на полотнах митців. Тут відвідувачам презентовано серію робіт художниці з Каховки Анни Невтири «Каховське водосховище», «Етюд. Каховська Баржа», «Етюд. Лазурне», «Кринки» та Світлани Олександрової «Салтівка ІІ».

У експозиції презентовані твори членів Національної спілки художників України, а саме голови обласного осередку Андрія Хвороста, Анатолія Кімнатного, Марії Некрасової, Людмили Демиденко, Олександра Демиденка, Олександра Брітцева та Ірини Кухаренко. А також Нелі Кірман, Наталії Корнілової, Інни Колесніченко, Романа Ткаченка, Ольги Голуб, Катерини Гусєвої, Анни Невтири, Марини Притиковської, Володимира Гуменного. І вперше, у Музеї мистецтв можна переглянути роботи Зоряни Дашко, Ольги Буяджи, Світлани Олександрової та Єлизавети Пандирєвої.

Прикрасою цього заходу стала українська поезія, яка звучала з вуст очільниці Кіровоградської обласної організації Національної спілки письменників України Надії Гармазій, а музичний дарунок від митця Анатолія Кімнатного.

Ірина Лягул