Fotoinform

Це — наслідок здорожчання електроенергії на новому енергоринку, що повноцінно запрацював в Україні з 1 липня. Для водоканалів її вартість вже у серпні зросте на 25-30 відсотків. Це автоматично призведе до збитковості діючого тарифу.

Відповідно, водоканалам потрібно буде робити розрахунки і коригувати тариф у бік збільшення, або ж переходити на погодинні графіки роботи. Але це і незручність для абонентів, і збільшення аварійності на водопровідних мережах. Ця інформація була висвітлена в прес-центрі “Укрінформу” 5 серпня представниками асоціації “Укрводоканалекологія”, яка є асоціаєю всіх водоканалів України.

“Дніпро — Кіровоград” як комунальне підприємство повинне діяти згідно до вимог законодавства, тому вже до кінця серпня подасть розрахунки нового тарифу до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, інформує генеральний директор підприємства Роман Ілик.

 У червні Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановила для ОКВП №”Дніпро — Кіровоград” тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення на 2019 рік, які почали діяти з липня. У цьому ж місяці Нацкомісія прийняла ще одне рішення, яким встановила додаткову вартість передачі електричної енергії для енергоринку. Тепер постачальні організації електроенергії, які купують її на ринку та продають споживачам, зобов'язані цю різницю додати до вартості електроенегії.

Крім того, протягом півроку відбувся незначний приріст — в межах десяти відсотків — самої вартості електроенергії. Як наслідок всі водоканали потрапили в ситуацію, коли з 1 серпня її вартість для них зросте на 25-30 відсотків. Це надзвичайно негативно вплине на фінансово-економічний стан цих підприємств, оскільки вони не мають коштів для сплати приросту вартості електроенергії енергопостачальним організаціям.

— Ми вже другий місяць б'ємо на сполох, спілкуємося з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, — наголошує Роман Ілик. — На жаль, станом на сьогодні Нацкомісія не надала нам аргументованих роз'яснень щодо наших подальших дій. Єдине, що нам залишається, це діяти в рамках чинного законодавства. Якщо більше, ніж на п'ять відсотків зростає складова тарифу на водопостачання чи водовідведення, водоканал повинен готувати пакет документів на коригування тарифу в плановому періоді, що ми зараз і робимо. Ці матеріали плануємо до кінця тижня оприлюднити для громадських обговорень.
У розрахунках відобразять приріст вартості електричної енергії як складової нової вартості послуг водопостачаня та водовідведення. Альтернанивних джерел електроенергії як таких в Україні немає, наголошує генеральний директор ОКВП “Дніпро — Кіровоград”.

— Якщо ми говоримо про сонячні чи вітрові електростанції, то їхня енергія в нашій країні ще дорожча за ту, яку ми зараз купуємо в постачальників з енергоринку, — говорить він. — Зараз ціна на електроенергію для населенння і та, яку реалізують підприємствам, суттєво відрізняється. Наприклад, населення купує один кіловат на годину за одну гривню шістедсят вісім копійок. “Дніпро — Кіровоград” до здорожчання купував один кіловат за дві гривні одинадцять копійок, а після здорожчання це вже будуть дві гривні шістдесят копійок. При діючому тарифі загальний об’єм електроенергії для ОКВП «Дніпро – Кіровоград» коштував близько дев’яноста мільйонів гривень на рік, а з подорожчанням коштуватиме вже близько 115 мільйонів.

На початку перехідного періоду на нові ринкові умови — з 1 січня і 1 липня 2019 року — вже виникала ситуація, коли нові енергопостачальні компанії відмовлялися укладати угоди з водоканалами на постачання електроенергії через заборгованості перед обленерго у зв'язку із неспроможністю їх проводити поточні та авансові платежі. Така ж ситуація очікує й на більшість водоканалів у разі, якщо тариф не буде переглянутий у серпні-вересні цього року.

Згідно закону про ринок електроенергії постачальник має безумовне право у зв'язку з відсутністю будь-яких зобов'язань перед споживачем електроенегії надіслати повідомлення про припинення її реалізації протягом 20 робочих днів. За цей час покупець повинен знайти нового постачальника електричної енергії, або переходити на її споживання від постачальника останньої надії — “Укрінтеренерго”.

— Ми як комунальне підприємство зобов'язані виконувати вимоги закону про публічні закупівлі, — наголошує Роман Ілик. — У нас досить великі об'єми річного споживання електроенергії, а тому ми повинні проводити міжнародні торги із закупівлі електроенергії через систему “ProZorro”. У нас ця процедура займає не менше п'ятдесяти робочих днів. Вартість електронергії у постачальника останньої надії завжди приблизно на тридцять відсотків вища, ніж у стандартного постачальника. Тому перехід на постачальника останньої надії для комунального підприємства є взагалі неприпустимим.

Суть закону про ринок електричної енергії в тому, що це — ринок, і на нього практично ніхто не повинен впливати. Хоча насправді він фунціонує так, що електроенергія з атомних і гідроелектростанцій продається постачальникам універсальних послуг — тим, які реалізують її у тому числі й населенню. А промислові підприємства та водонакали купують найдорожу енергію з теплових електростанцій. На думку Романа Ілика, в даному випадку регулятор саме хоче захистити населення від здорожчання вартості електроенергії, направляючи йому на реалізацію енергію атомних та гідроелектростанцій.

— Комунальні підприємства — водоканали, теплогенеруючі та інші — регулятор відносить до категорії промисловості. Відповідно, ми користуємося і купуємо ту електроенегію, яку виробляють теплові електростанції. Вона є однією з найдорожчих на ринку електроенергії. Асоціація водоканалів “Укрводоканалекологія” вела переговори і пропонувала Уряду і Нацкомісії все ж таки визначити комунальні підприємства гарантованими споживачами електроенергії і перевести їх до тієї категорії, якій енергія реалізується за тією ж ціною, що й населенню. Але поки що цього рішення не прийнято.
Здорожчання електричної енергії — це ситуація, на яку не може вплинути жоден працівник чи керівник водопровідно-каналізаційного господарства, наголошує Роман Ілик. Регулятор встановив додаткову вартість тарифу на передачу електроенергії — відповідно, він розуміє, що внаслідок цього доведеться підвищувати тариф на водопостачання та водовідведення. Коли саме буде прийнято це рішення — поки невідомо.