Fotoinform

Віктор Петраков відноситься до тієї дивовижної когорти непересічних особистостей, які не втомлюються вражати інших шаленим темпоритмом свого життя, сповненого постійної роботи з самовдосконалення, генерації цікавих ідей та наполегливості і цілеспрямованості на шляху їх реалізації.

Це зразок людини-лідера, людини-переможця, здатного заряджати оточуючих своєю неймовірною енергією, позитивом, а головне - вірою в успішне вирішення самого складного завдання.

Масштаб цієї особистості красномовно ілюструє чималий перелік та широкий спектр його вагомих досягнень, яких багатьом із нас з лихвою вистачило б не декілька життів. Чого тільки вартий той факт, що саме за сприяння Віктора Васильовича було здійснене оформлення та перевезення через державний кордон Російської Федерації колекції творів нашого видатного земляка, народного художника СРСР Петра Оссовського, що дало можливість всупереч позиції чисельних скептиків відкрити 18 травня 2007 року відділ обласного художнього музею – картинну галерею Петра Оссовського «Світ і Вітчизна».

Можна згадати і інші прояви українофільства з боку цього російського чиновника високого рангу, серед яких - спрямування своєї кипучої енергії на розшук і повернення творів мистецтва, які було викрадено із музейних і приватних колекцій, бібліотек, архівів, або - незаконно привласнені, налагодження українсько-російського співробітництва у галузі реституції культурних цінностей в якості керівника робочої групи українсько-російських експертів з цих питань, сприяння поверненню в Україну фрагментів фресок Михайлівського Золотоверхого Собору і продовженню переговорного процесу щодо подальшого повернення українських реліквій, унікальних ікон, нагород та інших експонатів. Зокрема, у вересні 2011 року за сприяння Віктора Петракова відбулося повернення до Львівського Національного музею імені Андрія Шептицького унікальної ікони XV століття, викраденої у 1984 році.

Активна громадянська позиція, небайдужість та жага пізнання, постійне творче горіння та бажання долучитися до чергової цікавої авантюри (в кращому розумінні цього слова) сприяли тому, що Віктор Васильович став автором і куратором низки виставкових проектів, серед яких фотовиставки «Крилата пам’ять Перемоги» та «Китай очима земляка», а ще - експозиція до 170-річчя з дня народження нашого славетного земляка, видатного військового діяча, науковця, літератора і етнографа Миколи Івановича Гродекова (1843-1913).
Не словом а ділом проявляв Віктор Васильович свою любов до нашої Степової Еллади, ставши автором чисельних статей, публікацій і монографій про славетну землю корифеїв та випустивши серію листівок про яскраве сузір’я її видатних особистостей - Олександра Осмьоркіна, Петра Оссовського, Миколу Раєвського, Арсенія Тарковського, Олександра Ільїна, Льва Мацієвича тощо. 

У 2010 році вийшла книга Віктора Петракова «Лев Мацієвич. Пам’ятна книжка. Біографія. Документи. Публікації», присвячена видатному інженеру та авіатору. Віктор Васильович стає також ініціатором та автором ідеї видання альбому «Кіровоградщина у творах Володимира Федорова», що розкриває велич таланту одного з кращих художників-земляків та є безцінним з точки зору популяризації образотворчого мистецтва Кіровоградщини. Видання альбому було приурочене до 75-річчя утворення Кіровоградської області, а його презентація відбулася в обласному художньому музеї 28 лютого 2014 року в останній приїзд Віктора Петракова. Адже починалась війна….

Цілком заслужено вражаючий перелік регалій, нагород та відзнак Віктора Петракова, який сам по собі вже дає уявлення про масштаб цієї особистості, поповнився у 2005 році наступним пунктом – «Лауреат Кіровоградської обласної краєзнавчої премії імені Володимира Ястрєбова» за книгу «Маленький Париж. Елисаветград в старой открытке» (2004), яка на думку фахівців, вважається до сьогодні одним з кращих видань з історії нашого міста.

Життя Віктора Васильовича завжди нагадувало забіг на довгу дистанцію з чисельними перешкодами, які він з незмінним успіхом долав, стаючи прикладом для зневірених та скептиків. Тож не випадково відомий скульптор-медальєр, член Національної спілки художників України В’ячеслав Васильович Попов, створюючи пам’ятну медаль до 55-річного ювілею свого друга, назвав її «Завжди у русі» («Всегда в движении»), що влучно відображає життєве кредо Віктора Петракова. Доречи, свого часу саме за ініціативи та активної участі Петракова В’ячеславом Поповим були створені медалі, присвячені славетним землякам, видатним діячам історії та культури нашого краю, серед яких

– Петро Оссовський, Олександр Осмьоркін, Іван Похітонов, Арсеній Тарновський та інші.
Тож виставка «Дзеркало епохи. Пам’яті Віктора Петракова» не тільки вшановує пам’ять невтомного генератора творчих ідей Віктора Васильовича Петракова, а й презентує першу експозицію медальєрного мистецтва новостворюваного «Кабінету медалей та монет» про який мріяв Віктор Васильович, зробивши вагомий вклад у змістовне наповнення майбутнього зібрання. Також представлена експозиція популяризує творіння рук майстрів-медальєрів, чий високопрофесійний талант та неймовірно широкий тематичний діапазон надавав можливість втілювати цікаві задуми у життя.

Серед таких і наш художник - земляк, лауреат обласної премії у сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна В’ячеслав Попов, який за будь яких обставин залишається вірним своєму життєвому кредо: «Робити все з любов’ю».

У творчому доробку майстра – більше двохсот медалей різного тематичного спрямування: портретна галерея видатних особистостей – Тараса Шевченко, Григорій Сковорода, Василь Стус, Іван Гончар, Василь Сухомлинський, Андрій Шептицький, Мати Тереза та інші, визначні історичні події - визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького 1648-1657 років, голодомор 1932-1933 років в Україні, Чорнобильська трагедія 1986 року тощо.

Роботи В’ячеслава Попова знаходяться у музеях Києва і Санкт-Петербурга, в Чигирині, Черкасах, у Грузії, Голландії, Франції та Німеччині, а також у чисельних приватних колекціях.
Хочеться сподіватися, що відвідувач виставки зуміє гідно оцінити і чудові зразки медальєрного мистецтва ще однієї унікальної творчої особистості, художника-земляка, скульптора, різьбяра, медальєра, письменника, поета, мистецтвознавця Андрія Васильовича Німенка (1925-2006).
В його творчому доробку, який навіть важко перерахувати, можна виділити пам’ятники Лесі Українці у місті Луцьку (1977), Михайлові Павлику в місті Косові на Івано-Франківщині, Давиду Гурамішвілі у місті Миргороді на Полтавщині (1969), скульптури «Шота Руставелі» (1966) та «Алішер Наво» (1968), скульптурні портрети Юрія Яновського, Олександра Довженка, Остапа Вишні, Григорія Тютюнника, Павла Загребельного, Володимира Винниченка, меморіальні дошки, зокрема – Юрію Яновському в місті Києві та Тарасу Шевченку в місті Житомирі, барельєфи і меморіальні комплекси на станції Київського метрополітену «Арсенальна».
Андрій Васильович одним з перших відродив на Україні призабуте мистецтво карбування з міді, латуні та інших металів.
Статус високопрофесійного медальєра та справжнього патріота своєї держави підкреслює тематика його бронзових медалей «Володимир Винниченко», «В сім’ї вольній, новій», «Остап Вишня», «Стоїть гора високая…», «40-річчя звільнення міста Києва», гіпсові макети медалей «Пам’ятник Лесі Українки в місті Луцьку», «Роксолана», «Богдан Хмельницький», «Іван Сірко», «Петро Дорошенко», «Іван Підкова», «Іван Мазепа», «Михайло Грушевський», «Симон Петлюра», «Павло Тичина», «Іван Миколайчук» та інші.
Презентована виставка «Дзеркало епохи. Пам’яті Віктора Петракова» стала також черговим етапом системної роботи обласного художнього музею у форматі музею широкого профілю з популяризацією різних напрямків мистецтва – образотворчого, сакрального, декоративно-ужиткового, медальєрного тощо. На сьогодні у фондовому зібранні музею зберігається 619 предметів (457 монет, 95 медалей та 67 макетів медалей), які створюють практичну можливість реалізації мрії Віктора Петракова про створення у нашому музеї Монетної кімнати та більш широкої презентації медальєрного мистецтва.

Тим більше, що родина Віктора Петракова зробила вагомий вклад в реалізацію цього проекту, передавши до фондового зібрання музею 796 предметів, 144 з яких – саме монети та медалі.

На виставці наразі представлено 84 медалі, які присвячені видатним діячам науки і культури та подіям, що віддзеркалюють різні історичні епохи – часи Російської та Радянської імперій, незалежної України, здійснюючи таким чином цікаву пізнавальну подорож у часі.

Олег Юрченко