Fotoinform

Любов Кир’янова народилася 29 січня 1952 року в м. Євпаторія (АР Крим). У 1972 році закінчила Сімферопольське державне художнє училище імені М.Самокиша ( викладачі з фаху – Л.Лабенок та В.Хараборіна).

Потім доля розпорядилася так, що Любов Григорівна за пропозицією подруги приїхала до Кіровограда (нині Кропивницький) і почала працювати художником-оформлювачем у Кіровоградських художньо-виробничих майстернях Художнього фонду УРСР. У 1977 році була запрошена на посаду педагога до дитячої художньої школи імені Олександра Осмьоркіна, де вона ось вже 45 років (!) викладає дітям образотворче мистецтво.

Любов Григорівна відома не тільки як досвідчений педагог, а й як і талановитий живописець зі своїм баченням навколишнього світу. Вона з успіхом створює мальовничі пейзажі та натюрморти, пише ікони для храмів. Але особливу прихильність має до написання репрезентативних портретів у реалістичній манері, яким притаманні класичні риси, підкреслена графічність та виразність. Художниця виконала близько 30 портретів представників творчої інтелігенції нашого міста, серед яких постаті відомих поетів Валерія Гончаренка, Володимира Могилюка, Валерія Сідніна та Олексія Корепанова, хорового диригента, заслуженого діяча мистецтв України Юрія Любовича, історичних особистостей Арсенія Тарковського, Марії Заньковецької. Кожна її картина – це особливий і неповторний образ людини, який розкриває нам внутрішній світ та емоції зображуваної особи: «Спомин про батька» (1974), «Друзі» (1978), «Автопортрет із сином» (1984), «Сімейний портрет» (1986), «Листопад» (1992), «Свійські тварини» (1993), «Баба Катя» (1994), «Подруги» (1995) та ін.
З 1994 року – член Національної спілки художників України,є учасницею республіканських та міжнародних виставок.
В 2011 році Любов Кир’янова відзначена званням лауреата обласної премії у сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна в номінації «Національна традиція». Роботи художниці зберігаються у фондовому зібранні Музею мистецтв, художньо-меморіальному музеї Олександра Осмьоркіна та в приватних колекціях України, Ізраїлю й Австрії.
В експозиції Музею мистецтв представлені 10 полотен із фондового зібрання музею, які розкривають нам власний творчий стиль, настрій і задум мисткині – «Бабуся» (1975), «Спогади» (1976), «Чекання (Портрет Людмили Мартинюк)» (1980), «Портрет М.І.Жосана – кавалера ордена Слави» (1983), «Диригент» (1995), «Пісня» (1999), «Вулиця Гоголя. Вечір після дощу» (2002), «Портрет Валерія Сідніна» (2002), «Політ з янголом-охоронцем» (2004), «Від Матфея» (2005).

Леся Нестройна