Fotoinform

( музей виграв грант за програмою «Культура в часи кризи: інституційна підтримка»). (Український культурний фонд - державна установа, створена у 2017 році як нова модель надання на конкурсних засадах державної підтримки та промоції ініціатив у сфері культури й креативних індустрій. Діяльність Фонду, відповідно до чинного законодавства, є невід’ємною частиною політики і визначених пріоритетів діяльності Міністерства культури та інформаційної політики України).

Переглянути виставку  можна за посиланням. 

Графічні роботи з фондового зібрання Музею мистецтв, образно кажучи, «отримали друге дихання», будучи одягнутими в нові рамки з багатошаровим паспарту й антибліковим склом! Тепер ми нарешті можемо милуватися унікальними творами як закордонних митців (деякі з яких, на жаль, невідомі), так і відомих українських митців і наших уславлених художників-земляків. Більшість представлених робіт були відреставровані в Одеській та Харківський філіях Національного науково-дослідного реставраційного центру України.
Отже, нагадаємо, що термін «графіка», походить від німецького «Graphik» та грецького γραφικ?ς  - «написаний») і означає вид образотворчого мистецтва, для якого характерна перевага ліній і штрихів, використання контрастів білого і чорного та менше, ніж у живописі, використання кольору. Основним засобом створення художнього образу в графіці виступає найпростіший для людини спосіб відтворення побаченого - лінія, штрих, які створюють контур предмету або фігури. Малюнок - це найдавніший вид графіки, з нього і починається зародження образотворчого мистецтва. Поступово графіка ускладнювалася, що було пов’язано з винаходом нових фарб - акварелі, гуаші, пастелі, темпери, туші, сангвіни. Хоча у використанні цих фарб певну роль відіграє колорит. Навколишній світ у графіці дуже виразний, але дещо умовний, образний. Відомо на даний час багато різновидів графічних технік - офорт, літографія, ліногравюра, ксилографія, монотипія тощо.

На виставці представлено 70 творів, які вражають різноманіттям технік, тем та сюжетів. Графічні роботи неможливо швидко оглянути і пройти далі, їх потрібно ретельно вивчати, спостерігати за станами природи, заглиблюватися в характер персонажів, милуватися довершеністю ліній, міцністю малюнка, психологізмом образів, складними і правдивими відтінками людських почуттів і переживань…

У техніці акварелі створені роботи як невідомих художників ХІХ століття, так і тих, чиє авторство вдалося встановити фахівцями: «Пейзаж з будинком», «Перед картиною», Р.Кольмана «Військовий і хлопчик», «Італійське село» (1861), К.М.Чичагова «Заміська дача», П.Я.Пясецького «Будинок в саду» та ін. Пізнавані вже багатьом твори графіка, мистецтвознавця А.М.Нюренберга (1887-1979) - «Узбецькі музиканти» (1913), портрети рідних людей художника-земляка В.О.Федорова (1920-1986) - «Портрет дружини» (1957), «Портрет бабусі» (1948), «Автопортрет» (2000) майстра українського необароко Ю.П.Луцкевича (1934-2001), наповнені світлом ніжні акварелі «Доля» (2006), «Повінь на Десні» (2009), «По останньому льоду» (2008), «Ранок. Околиця» (2010) сумського художника В.К.Михайличенка (1949 р.н.).

Вражає чіткістю й невимушеністю ліній виконання графічних творів олівцем С.Воробйовим «Італійський пейзаж» (1859), Р.А.Потаповим «Пейзаж» (1863), А.П.Петцольтом «Портрет Карла Рота» (1846), Н.Цвєтковим «Дівчина під деревом» (1881), Л.Білоусовим «Косар у дорозі» (1843) та ін. Літописець тогочасної епохи, заслужений художник Молдови О.Ф.Фойницький (1886-1973) представлений роботами «Біля причалу» (1946), «На Дністрі» (1948), «Баржі» (1951), художник-графік А.Є.Разумний – «Автопортрет» (1932), «Портрет народного художника СРСР Бакшеєва», заслужений художник України Г.С.Меліхов (1908-1985) - «Чекання (1941).
Справжньою окрасою виставки є майстерно виконані пастельні твори живописців. Пастель (фр.pastel від лат. pasta – «тісто») – це художні матеріали, які спресовані, стерті у порошок і мають вигляд м’яких кольорових олівців. На виставці можна переглянути ліричні й загадкові портрети В.А.Боброва «Портрет дівчини у синій кофті» (1874), Алієрі «Портрет дівчини з чорною стрічкою на шиї» (1867), Д.М.Болотова «Портрет жінки в світло-рожевій сукні» (1868), Г.Гервекса «Портрет сивочолого чоловіка», П.Соколова «Чоловічий портрет».

Такий різновид гравюри на металі як офорт (італ. aqua-forte - «міцна вода», азотна кислота) представлений відтисками з друкарських форм знаменитих митців-граверів В.В.Мате (1856-1917) «Портрет Цвєткова» (1892), В.О.Сєрова (1865-1911) «Ілюстрація до байки І.Крилова «Щука», М.Г.Дерегуса (1904-1958) «Пейзаж. Осінь» (1958), В.І.Касіяна (1896-1976) «Портрет Т.Г.Шевченка» (1963), І.Д.Принцевського «Ще молодий кобзар співав» (1963).
Ксилографія (дереворит) – гравюра на дереві представлена відтиском «Портрет Івана Франка» (1946) українського художника В.І.Касіяна (1896-1976). Гуашшю на картоні створив свої малюнки «На березі Ризької затоки» (1935), «Натюрморт з помідорами» (1967) графік А.М.Нюренберг (1887-1979).

Потрібно віддати належне й художникам-майстрам літографії (від грец. – «камінь» та «пишу»), яка використовується для друку текстів або зображень на папері. Пропонуємо переглянути роботи М.Й.Мікешина (1835-1896) «Привал козаків», «Гарнізонний солдат», У.Штейнбаха «Вітання молодих», М.О.Богданова «Сніданок», «Біля дверей» (1897), серію літографій невідомих художників, які присвятили свої твори декабристам Одоєвському, М.Луніну, М.Муравйову А. Борисову, Панову, автора багатьох картин про життя Кобзаря Г.Б.Берковича (1905-1976) «Шевченко серед казахів», А.Я.Ткачової «Дума про минуле» (1964), автолітографії «Тарас», «Збори в похід. На березі Дніпра» (ілюстрації до повісті М.Гоголя «Тарас Бульба», 1944-1945рр.) художника-ілюстратора Є.А.Кібрика (1906-1978).

Леся Нестройна