Fotoinform

…Світ не без добрих людей. Ніби то ми цей вислів чуємо ледве не кожного дня. Не перестаєш дивуватися і збігу обставин, і справжній зацікавленості, і просто небайдужості «звичайних людей».

Справа в тому, що в лютому 2012 року на електронну адресу художнього музею надійшов лист від Поліни Бабкової – доньки заслуженого художника України Бориса (Бенціона) Йосиповича Вакса (1912-1989). В цьому листі вона повідомила про те, що їхня родина до 100-річчя відомого художника випустила альбом і готує сайт, присвячений його творчості. Прохання Поліни Борисівні було таке: сфотографувати роботу батька і надіслати фотографії на електронну адресу, для того щоб розмістити їх на сайті серед інших робіт художника. На жаль, як зазначала в цьому листі пані Поліна, в альбом про життя і творчість Бориса Вакса не ввійшла кольорова літографія «Арешт» (1961) із циклу «Шевченкіана» зі збірки Кіровоградського обласного художнього музею. Співробітники музею звісно ж відгукнулися на пропозицію, а Поліна Борисівна в знак вдячності передала до музею альбом, спеціально виданий родиною художника до 100-річчя від дня народження митця - «Борис Вакс. Живопись, графика» (2011) з дарчим підписом.

Протягом цих років ми постійно підтримували зв'язок з Поліною Бенціонівною по електронній пошті, інформували про усі виставкові проекти, пов’язані з «Шевченкіаною», в яких була представлена літографія «Арешт». Через деякий час пані Поліна вирішала передати до музею декілька картин свого батька з її приватного зібрання (чому ми несказанно зраділи). Поступово були відпрацьовані всі паперові питання, враховуючи і те, що Поліна Бабкова проживає у Москві. Давній друг нашого музею Віктор Петраков узяв на себе всі організаційні моменти, оформлення документів на вивезення. Але… розпочалася війна, роботи так і не потрапили до України, потім раптово пішов із життя Віктор Васильович, а ті картини, які мали бути передані нам Поліною Борисівною потрапили до інших. Розпач був неймовірний…
А наприкінці 2017 року з Російської Федерації до музею було привезено та передано до фондів музею картину видатного художника-земляка Івана Савенка «Портрет матері». Про цю подію тоді багато писали ЗМІ. Нагадуємо, що сприяв перевезенню і брав на себе всю паперову і фінансову складову наш земляк, відомий краєзнавець, меценат Владислав Сердюк. До речі, за декілька місяців, як ми познайомилися з Владиславом Анатолійовичем, він до фондів музею передав низку предметів (друковані видання, картини з його приватного зібрання, рукописи). І, о диво, під час передачі картини Савенка музею, випадково дізнавшись про те, що музей так і не отримав до фондів картини Вакса Владислав Анатолійович запропонував свою допомогу в перевезенні! Ми просто були ошелешені…

Одразу ми звернулися до Поліни Бабкової, вона зраділа та засмутилася, що саме ті роботи, які вона відібрала раніше для нашого музею вже не є її власністю та запропонувала нам живописні полотна свого батька «Річка Тетерів» (1986) та «Осінь» (1970). І досить швидко Владислав Анатолійович Сердюк допоміг вирішити усі питання по перевезенню картин.

Теплий вересень 2018 року в Кропивницькому. Владислав Анатолійович разом з сином Олексою, завітавши в наше місто привезли роботи Бориса Вакса! Наш художній музей нарешті отримав такі довгоочікувані експонати до фондового зібрання!
Ще раз хочемо висловити слова найщирішої вдячності Владиславу Сердюку за його небайдужість, справжню щирість і готовність протягнути руку допомоги в такі непрості часи для нашої держави.

Та особливу вдячність висловлюємо Поліні Борисівні Бабковій. Передані роботи стали гідною складовою фондового зібрання музею та справжньою окрасою експозиції сучасного українського мистецтва, а також достойно презентують в експозиції музею творчу спадщину заслуженого художника України Бориса Йосиповича Вакса.

Довідково:
Борис (Бенціон) Йосипович Вакс народився 12 травня 1912 року в м. Житомирі. Закінчив Київський художній технікум (1933), навчався у Харківському державному художньому інституті в 1945-48 рр. у таких педагогів як М.Дерегус, О.Кокель, С.Прохоров. Борис Йосипович - учасник Другої світової війни (1941-44 рр.): був командуючим вогневого взводу винищувального артилерійського полку. Викладав живопис у Палаці піонерів м. Донецька (Сталіно), у Харківському художньому училищі (1948-52 рр.), працював у художньому фонді Харкова (1951-55 рр.). З 1949 року – учасник республіканських, всесоюзних і зарубіжних художніх виставок, мав також і персональні виставки у Харкові (1972, 1989), Києві (1975) та Москві (1996). Член Спілки художників України з 1950 року. Отримав звання заслуженого художника УРСР у 1973 році. Борис Вакс працював у галузях станкового і монументального живопису, графіки. Провідні теми – ІІ Світова війна, шевченкіана, поетизація жінки-трудівниці, ліричні пейзажі.
Твори Бориса Йосиповича Вакса зберігаються в Державній Третьяковській галереї, художній галереї Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника, Яготинському державному історичному музеї, Харківському художньому музеї, Донецькому обласному художньому музеї, Симферопольському художньому музеї (окуповані), галереї «Совком», «Замоскворечье», «Art-Town», «Форма», «На Ленивке»
(м. Москва), приватних збірках Росії, США, Японії, Німеччини, Франції, Венесуели та ін.

Леся Нестройна